Місто-привид: Попасна після перемир’я очима очевидців (ФОТО)

Репортаж з міста Попасної зробила прес-служба Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (ГУ МВС) у Луганській області.

«Місцеві жителі вже й не сподіваються, що тут колись настане відносний мир і більше схиляються до того, що колишній районний центр скоро стане схожий на місто-привид.

Звідси до Первомайська рукою подати, останній блокпост українських військових — на автодорозі між містами, ну і деякі в містах-супутниках і селищах, які тепер перепідпорядковані Попасній.

Ми район за районом об’їжджаємо місто. Чути розриви снарядів. Жителі, яких ми зустрічаємо, кажуть, що це десь поруч, можливо обстрілюють місто Золоте.

До так званого перемир’я населений пункт регулярно піддавався обстрілам. Після 15 лютого вони не припинилися. Руйнуються будинки, інфраструктура і останні продуктові магазини. У перші години „перемир'я“ в результаті артобстрілу тут було зруйновано дах невеликого магазинчика, де люди купували продукти харчування. Снаряд застряг в арматурі стелі магазину. Місцевий підприємець Олександр навіть після обстрілу свого павільйону, продовжує торгувати. Каже, багато хто виїхав, але тим, хто сидить у підвалах, також потрібні продукти, тому доводиться працювати. Адже на все місто залишилося всього чотири продуктових магазини.

Ми повільно рухаємося по спорожнілих вулицях, в основному постає смутна картина, на тлі якої бачимо жінок з дітьми. Більше ми зустрічаємо військових. Ось один з них з позивним „Єсенін“, перебігаючи вулицю, біжить до машини. Він напевно поспішає на завдання, швидко передає привіт близьким, сідає в машину і їде.

Більшість людей виїхали з міста. Бездомним тваринам нічого не лишається, як прибитися до військових в надії, що хоч вони поділяться з ними шматком хліба.

Нам на зустріч йде міліцейський патруль — це співробітники зведеного батальйону міліції „Вінниця“, які прибули недавно в результаті ротації в місто. Вони разом з попаснянськими міліціонерами патрулюють місто і стежать за порядком.

Начальник Попаснянського райвідділу міліції підполковник міліції Володимир Золотарьов розповідає про те, що в результаті артобстрілу кілька снарядів потрапили прямо в адміністративну будівлю райвідділу, і тепер співробітники міліції змушені дислокуватися в іншому місці.

З гіркотою показує хлібокомбінат, від якого після обстрілу бойовиків залишилися одні руїни. Розповідає, як разом з військовослужбовцями та рятувальниками ДСНС виносили з палаючої будівлі 15 тонн борошна, щоб місто не залишилося без хліба.

У деяких районах Попасної внаслідок бомбардувань немає води, в інших районах немає газу і навіть світла. Ці люди з відчаю просто розводять руками, ніхто не вірить в перемир’я. Багато з них живуть, як у кам’яному столітті. Навіть сьогодні, боячись обстрілів, живуть у підвалах будинків. Тут сплять, готують і чекають чергового обстрілу. Дякують військовослужбовцям, які допомогли їм і дали буржуйку. З підвалу вони вивели трубу від буржуйки на поверхню. Кажуть, що тепер хоч якось можна зігрітися.

Спускаємося в підвал. Тут люди спорудили все необхідне для життя. Ті, хто змирився з обстрілами, очікують своєї долі в квартирах, не спускаючись у підвал. Кажуть, що з 90 мешканців, залишилися лише 18, от і туляться однією загальною сім'єю в підвалі.

Рухаючись далі по місту, зустрічаємо бригаду ремонтників. Вони намагаються відновити надходження газу в житлові будинки.

Більше за інші постраждав мікрорайон Черьомушки. Колись заселені будинки сьогодні порожні і лише зяють пошкодженими дахами, розбитими шибками у вікнах, з яких на вітрі майорять штори. Снаряди не шкодують ні житлових будинків, ні медичних, ні дитячих установ. Полковник Золотарьов розповідає про те, що зруйновані поліклініка, гуртожиток, навіть в дитячий садочок прилетів снаряд „Граду“. Ми бачимо величезну вирву на подвір’ї дитсадка і хвостовик від снаряда.

Виконавча влада в місті намагається контролювати ситуацію, вживає всіх можливих заходів, щоб відновити газо- і водопостачання, відремонтувати пошкоджені електролінії, забезпечити доставку в місто продуктів харчування.

Виїхавши з міста, приїжджаємо на блокпост у селищі Карбоніт. Спілкуємося з військовослужбовцями. Вони розповідають про те, що в перемир’я не вірять, бо все одно бойовики продовжують обстріли мирних територій. Розповідають, що вже після перемир’я бойовики обстріляли селище Новотошківку і пошкодили газопровід.

Співробітник міліції — боєць зведеного міліцейського батальйону, який прибув з Кіровограда — каже про те, що інтенсивність обстрілів стала значно меншою, але навіть сьогодні чути розриви снарядів. Припускає, що це обстрілюють десь у районі селища Золоте.

Нам радять швидко пересуватися від одного блокпоста до іншого і не затримуватися на дорозі. Показують вирви з залишками снарядів прямо посеред дороги і констатують, що, не дивлячись на перемир’я, диверсанти так і шукають нагоди підібратися ближче. Тому, набравшись терпіння, бійці все ж дають їм відсіч.

І на прощання передають привіт на камеру своїм рідним і запевняють, що обов’язково повернуться додому живими».

Попасна — райцентр Попаснянського району Луганської області, засноване в 1870 роках у зв’язку з будівництвом Донецької залізниці (до Луганська звідси 90 км). Станом на 1 січня 2013 року в Попасній проживали 21,9 тис. людей.