У ПАРЄ проголосували за резолюцію про освіту мовами нацменшин в Україні

За резолюцію з поправками щодо освітної реформи України у ПАРЄ проголосували 82 депутати, проти — 11, ще 17 депутатів утрималися. Про це повідомляє «Європейська правда».

Рішення ПАРЄ засуджує ухвалений Верховною Радою закон про освіту, зокрема — ст. 7 закону (про мову освіти) у контексті того, що його ухвалили без консультацій із представниками національних меншин.

ПАРЄ звернулася до України з проханням врахувати рекомендації Венеційської комісії щодо цього документу, а також внести у закон відповідні зміни.

У документі йдеться про те, що новий український закон про освіту не містить належного балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин.

Всупереч позиції доповідача з українського питання в ПАРЄ Андреаса Херкеля з Естонії делегати констатували, що до закону є низка юридичних питань.

За результатами дебатів, члени ПАРЄ затвердили більшість поправок депутатів із Угорщини та Румунії.

Зокрема, вони виступили проти ідеї «змішаного навчання», з викладанням 60% предметів українською мовою, а 40% — мовами меншин.

Із закону рекомендують прибрати всі згадки про те, що навчання виключно мовою нацменшин (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці й ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

З мінімальною перевагою (39 голосів «проти» і 42 голоси «за») було відхилено угорську поправку, згідно з якою з документа мали викреслити посилання на право України захищати державну мову, і про те, що мова об’єднує державу.

З невеликою перевагою відхилили пропозицію парламентарів Румунії та Угорщини, які прагнули вилучити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або з навчанням виключно на мовах інших меншин) у своїх державах.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко під час виступув ПАРЄ заявив, що Україна гарантує права представників нацменшин, зойрема й право на освіту.

Як повідомлялося раніше, Угорщина погрожує Україні економічними санкціями у відповідь на закон про освіту, який нібито порушує права нацменшин.

Новий закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Особливо конфліктним аспектом освітньої реформи стало мовне питання. Документом передбачено, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть у школах предмети рідною для себе мовою, а в 5-9 класах вводитиметься кілька предметів з українською мовою викладання.