Інвестори в медицину прийдуть тільки тоді, коли вона фінансуватиметься з кількох джерел

Команда МОЗу, якій залишилося бути на посадах лічені дні, змусила все експертне товариство зробити великі очі. Вона хоче залучити інвестиції в охорону здоров’я, щоб модернізувати медичну мережу: побудувати нові лікарні і поліклініки в регіонах. У рамках реалізації нової «медреформи»! Та це неможливо.

Щоб до нас прийшов інвестор, він має зрозуміти ефективність, доцільність і окупність ринку роботи медичних установ, тобто ринку для їхніх інвестицій. А ця «медреформа» навіть ринок не створила!

Чим характеризується цей ринок? Простими показниками. Своїм обсягом, маржинальністю (прибутковістю) роботи на ньому і правилами роботи. І показники ці треба визначати не в окремий період часу, а стабільно в стратегічній перспективі.

Жодного з цих показників МОЗ назвати не може.

Обсяг ринку, на який МОЗ запрошує інвесторів, — невідомий. Згідно із законом про фінансові гарантії, єдиним джерелом фінансування охорони здоров'я є державний бюджет, а співоплата за рахунок пацієнта заборонена. І це поточне бюджетне фінансування покриває лише третину від потреби. А який обсяг бюджетного фінансування та відповідно ринку надання медичних послуг буде в 2020 або в 2023 році? 115, 130, 200 млрд грн? Цього не знає ніхто, ні МОЗ, ні Рада, ні Кабмін, які будуть формувати майбутні бюджети нашої країни. Загалом же на українську медицину нині потрібно 330-400 млрд. Де їх взяти і як забезпечити стабільність надходжень на десятиліття вперед при фінансуванні виключно з загального фонду державного бюджету — від МОЗу — ані слова. Це перша невідома для інвестора.

Прибутковість роботи на майбутньому ринку надання медпослуг незрозуміла так само, як і обсяг цього ринку. Адже прибутковість роботи визначається тарифами на послуги, а МОЗ не те що тарифів, навіть концепцію і ідеологічну основу, прийняту для їхньої розробки, показати не може. А новий механізм фінансування повинен бути запущений вже через п'ять місяців. Це — друга невідома для інвестора.

Ну і правила роботи. Їх теж поки немає. Ліцензування, акредитація, нові фінансові і технічні вимоги до медичних установ — всього цього ще не існує. Також немає і вимог до персоналу. Все це — у процесі розробки або тільки в словах МОЗу.

Так що з трьох чинників, аналізуючи які інвестор приймає рішення про входження на ринок, — немає нічого. Тож інвестицій чекати медицині поки не слід.

Все зміниться, коли в Україні запровадять систему фінансування з використанням обов'язкового медичного страхування. Виділені прогнозовані джерела наповнення страхового фонду дозволять акумулювати необхідний обсяг фінансування, зробити його наповнення зрозумілим на десятиліття вперед. Система страхування стане основною рушійною силою впровадження справедливих тарифів на надання медичних послуг та формування актуального і коректного реєстру пацієнтів.

Необхідність впровадження страхування професійних ризиків лікарської діяльності стане зрозумілою фінансовою базою як для вдосконалення системи професійної освіти і атестації, так і для системи безперервного підвищення кваліфікації лікарів.