Новости
Ракурс

Порушення рівноправності громадян залежно від їх регіональної належності

Закон від 3 березня 2022 р. №2110-IX набрав чинності 16 березня 2022 р.



.

Проєкт Закону (№5102) був зареєстрований у Верховній Раді ще 18 лютого 2021 р., протягом більш як року перебував у стані «надано для ознайомлення» – і протягом двох днів в березні 2022 р. розглянутий комітетами Верховної Ради та прийнятий в цілому без будь-яких поправок.

Суть змін

Законом, зокрема:

  1. в назві статті 161 Кримінального кодексу України (далі – КК) передбачена відповідальність лише за порушення рівноправності громадян залежно від їх регіональної належності;
  2. у примітці до цієї статті визначено, що під регіональною належністю розуміється належність особи за народженням чи проживанням до регіону – частини території України або території компактного розселення українців за межами території України, – що відрізняється від інших територій за низкою історичних, географічних, мовних та інших ознак;
  3. в диспозиції ч. 1 ст. 161 КК передбачена відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті. Про дискримінацію за ознакою регіональної належності прямо не йдеться. Отже, опис кримінального правопорушення дещо не узгоджується із назвою статті та приміткою до неї.

Особливості дії закону

Оскільки закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не має зворотної дії в часі (ч. 2 ст. 5 КК), то не несуть відповідальність за розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті особи, які вчинили відповідні дії до 16 березня 2022 р.

Що ж стосується кола осіб, які несуть відповідальність за такі дії, то воно обмежується лише громадянами України та особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, а також іноземцями та особами без громадянства, що проживають постійно в Україні, які вчинили їх на території України. За відповідні дії, вчинені за її межами, іноземці й особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом, якщо такі дії були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки( ч. 3 ст. 161 КК). Це випливає зі статей 6–8 КК.

Значення деяких термінів, застосованих у ст. 161 КК:

  1. ворожнеча та ненависть – синоніми, що означаютьнастрої неприязні, недоброзичливості, великої неприхильності; паралельне їх застосування – також помилка законодавця;
  2. дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті, – агресивні висловлювання, пропаганда, наруга, встановлення заборон, знищення об’єктів, примушування та інші дії, метою яких є граничне посилення серед певних груп населення ненависті до інших груп людей – громадян України у зв’язку з тим, що вони народилися або проживають на певній частині території України чи за її межами;
  3. регіон – частина території України або території компактного розселення українців за межами території України, відмінна від інших територій за низкою історичних, географічних, мовних та інших ознак (примітка до ст. 161 КК).

В законах України застосовується більш вузьке поняття регіону – як території Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (ст. 1 Закону «Про стимулювання розвитку регіонів», ст. 1 Закону «Про засади державної регіональної політики»).

Другий із названих законів також оперує термінами «мікрорегіон» (частина території регіону, що характеризується територіальною цілісністю та особливостями розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території проекти регіонального розвитку)і «макрорегіон» (частина території України у складі декількох регіонів чи їх частин, об’єднаних за спільними ознаками, яким притаманні спільні проблеми розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території програми регіонального розвитку). Важко заперечити, що розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті може бути спрямованим як на представників певної області України, так і її частини або двох чи більше областей.

Нарешті, в науці та енциклопедичній літературі містяться й інші визначення і види регіонів.

Наприклад, терміном «етнографічний регіон» означають частину тер. розселення етносу, що вирізняється з-поміж сусідніх частин притаманним їй комплексом ознак (явищ) матеріальної та духовної культури цього етносу. За матеріалами етнографічних досліджень, що були здійснені наприкінці 19 – поч. 20 ст., в межах сучасних державних кордонів України виділяють більше 20 етнографічних регіонів, деякі з них складаються з субрегіонів, і 4 макрорегіони: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати.

Також згадують українські території поза офіційною територією, що входять в етнічні території Україні (Берестейщина, Донщина,  Західна Галичина, Кубань, Підляшшя, Стародубщина та Холмщина, які розташовані в Республіці Білорусь, Республіці Польща та Російській Федерації).

Існують й інші критерії виділення регіонів.

Кваліфікація і відмежування від суміжних кримінальних правопорушень

Пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознакою регіональної належності тягне кримінальну відповідальність за ст. 161 КК, оскільки такі дії охоплюються словами «обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за іншими ознаками».

Дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 110 КК, яка передбачає більш тяжкий злочин.

Умисні дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті, поєднані із умисним заподіянням побоїв (ст. 126), легкого (ст. 125) чи середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 122), погрозою вбивством (ст. 129) чи знищенням майна (ст. 195) охоплюються частиною 2 ст. 161 КК.  За цією ж частиною кваліфікуються зазначені дії, поєднані із будь-яким обманом або вчинені службовою особою.

Умисні дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті, поєднані із умисним заподіянням середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 122) або тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121), охоплюються частиною 3 ст. 161 КК. Якщо ж вони були поєднані з умисним вбивством (ст. 115) або умисним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть (ч. 2 ст. 121), їх треба інкримінувати додатково.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Особи, які вчинили нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 161 КК, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 (з передачею на поруки) або ст. 48 КК (у зв'язку із зміною обстановки).

Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter