Менеджери Ахметова хотіли списати свої гріхи на Арбузова

29 березня 2016 року Київський апеляційний господарський суд ухвалив постанову, відповідно до якої з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» належить стягнути на користь НАК «Нафтогаз України» 75 млн грн боргу за спожитий ще у 2013 році природний газ.

Ця історія почалася у грудні 2012 року, коли ПАТ «Київенерго», три чверті акцій якого належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова, уклало договір із НАК про постачання упродовж 2013 року 342 млн куб. м природного газу за ціною 4,6 грн за кубометр. Але щось у «Київенерго» не склалося, і станом на 16 червня 2014 року заборгованість споживача перед постачальником лише за період з 1 січня до 31 жовтня 2013 року сягнула 113 млн грн. Через це прокурор Шевченківського району Києва в інтересах НАК подав до Господарського суду Києва позов про стягнення з «Київенерго» 146 млн грн. До цієї суми входили як основний борг за газ, так і штрафні санкції з інфляційними втратами.

Цей позов майже в повному обсязі було задоволено рішенням Господарського суду Києва від 23 вересня 2014 року, але, не чекаючи, доки воно набере законної сили, на початку жовтня того ж року до того ж самого суду і з майже аналогічним позовом звернувся інший прокурор, тільки цього разу Деснянського району Києва. Він просив стягнути з «Київенерго» вже 263 млн грн. До цієї суми увійшли 205 млн грн основного боргу за спожитий газ, але не за 10 місяців, а за повний 2013 рік. Решту склали ті ж самі штрафні санкції з інфляційними втратами.

Та поки розглядався позов деснянського прокурора, 11 листопада 2014 року набуло чинності рішення за позовом шевченківського прокурора, через що позивачеві довелося терміново коригувати суму позовних вимог та віднімати від неї борг за 10 місяців. Після остаточних підрахунків ціна питання зменшилася з 263 до 75 млн грн, з яких 11 млн — основний борг за газ, 43 млн — інфляційні втрати, які в той період росли щодня, а решта — пеня і штрафи. Під час судового розгляду представник відповідача визнав основний борг, але водночас просив зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій. Суд, переконавшись у правильності зроблених позивачем розрахунків, зазначив, що відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки. Але «Київенерго» як відповідач не спромоглося надати жодних доказів щодо винятковості цього випадку, а тому рішенням суду від 22 грудня 2014 року було постановлено задовольнити позов «Нафтогазу» в повному обсязі.

Цей вердикт, судячи з усього, змусив менеджерів «Київенерго» трішечки напружити мозки, а тому в апеляційній скарзі до Київського апеляційного господарського суду його юристи написали, що їхньої вини у виникненні заборгованості немає, а в усьому винуватий Сергій Арбузов. Бо саме він і ніхто інший 29 січня 2014 року виконував обов’язки прем’єр-міністра й підписав урядову постанову, якою було встановлено новий порядок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла через невідповідність її фактичної вартості тарифам. А для того, щоб суд переконався, що висунутий ними аргумент ніяка не маячня, «Київенерго» подало клопотання про проведення судової економічної експертизи. Воно було задоволено, й ухвалою КАГС від 24 березня 2015 року цю роботу було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Останній трудився над цим питанням майже рік, але вже в лютому 2016 року суд нарешті отримав висновок, з якого витікало, що станом на 1 січня 2015 року ПАТ «Київенерго» не має заборгованості перед НАК за газ, поставлений у 2013 році. Очевидно, грудневе рішення Господарського суду Києва спонукало менеджерів підприємства-боржника не лише напружити мізки щодо пошуків доказів, а і швиденько розрахуватися за борги. Але вони помилялися, якщо сподівалися, що після такого висновку справу буде автоматично закрито і їм забудуться всі гріхи минулого. Судді КАГС, пославшись на ст. 42 Господарського процесуального кодексу, зазначили, що висновок експерта не є обов’язковим для господарського суду. Та й узагалі, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, і жодні докази для нього не мають заздалегідь встановленої сили.

Крім того, суд нагадав про ст. 625 Цивільного кодексу України, у якій ідеться, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати грошове зобов’язання. У цьому ж випадку «Київенерго» як боржник прострочило його, тож на вимогу кредитора, в ролі якого виступає НАК «Нафтогаз України», зобов’язане сплатити не лише суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а і встановлену договором неустойку. З огляду на це колегія суддів КАГС ухвалила 29 березня 2016 року постанову, якою рішення Господарського суду Києва було залишено без змін.