Схиблені на читанні: стежками львівського Форуму видавців (ФОТО)
https://racurs.ua/ua/1677-shybleni-na-chytanni-stejkamy-lvivskogo-forumu-vydavciv-foto.htmlРакурсАльона ДУТЧАК
З 13 по 17 вересня у місті Лева тривав щорічний Форум видавців, який зібрав десятки видавництв, сотні учасників і тисячі відвідувачів із 23 країн світу. Цьогоріч, за рішенням організаторів, на Форумі не було жодного російського видавництва. Натомість гості мали змогу ознайомитися з безліччю новинок української літератури.
Форум видавців у Львові, за традицією, є найочікуванішою подією серед поціновувачів книжок і не тільки. Щороку організатори намагаються урізноманітнити тематику і види заходів у рамках Форуму, щоб охопити якомога ширшу аудиторію. Цього року, крім величезного ярмарку, який складався з понад 600 торговельних майданчиків видавництв, організатори влаштували серію дискусій, обговорень, презентацій, літературних читань, перфомансів і майстер-класів.
Очікувано, що заповнені прихильниками зали збирали на Форумі відомі українські письменники Василь Шкляр, Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, а також видавництва Folio, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» й «Видавництво Старого Лева». Однак були у Львові й менш популярні, але не менш цікаві видавництва та автори, добірку яких зібрав для вас «Ракурс».
«Культ предків. Нетуристичні звичаї України» — інноваційна книга про забуті українські звичаї
Відома українська журналістка Наталка Фіцич створила надзвичайно гарну книжку за мотивами однойменної авторської програми, яка розповідає про звичаї та традиції українців, що збереглися в найвіддаленіших куточках сучасної України. Здавалося б, тематика обрядів і традицій достатньо широко висвітлена багатьма письменниками і науковцями, однак Фіцич знайшла до цієї теми інноваційний підхід.
Книжка складається з 34 розділів, присвячених святам і звичаям. Окрім яскравих фото та модного дизайну, вона містить QR-коди, з допомогою яких читачі зможуть переміщатися зі світу книжок до світу візуалізації, переглядаючи відео про звичаї, описані у книжці.
Журналістка протягом року працювала над цим проектом, подорожуючи Україною.
«Харків 1938» — альтернативна історія України
Новий роман Олександра Ірванця, за словами самого автора, зрозуміють не всі. Це й недивно, оскільки у книжці спостерігається постійний перетин між реальним життям і альтернативною реальністю, зображується зовсім інший шлях розвитку незалежної України, і все це приправлено добрим гумором.
Ірванець називає свій роман антиантиутопією. Читач же отримує таку собі альтернативну історію України, світ навиворіт із відомими історичними постатями, а також вигаданими персонажами, в яких легко вгадати сучасних «героїв новин».
ТЕЖBEṠKET — книжка, написана новою українською латинкою
Збірка пригодницьких текстів наших сучасників у стилі італійського футуризму — так розповідають про свій проект представники провокаційного видавництва «Залізний тато». Самі автори Дмитро Савченко й Олексій Бешуля називають своє видавництво лабораторією екстремальної літератури і вважають, що їхні книжки мають тримати читача у стані інтелектуального дискомфорту.
Проект ТЕЖBEṠKET покликаний популяризувати українську латинку, яка, на думку авторів, може вплинути на поглиблення культурної прірви між українцями та «рускім міром».
Кошти ж на видання цієї книжки автори збирали з допомогою благодійних внесків на інтернет-платформі, а консультації видавництву під час підготовки збірки надавав український музичний критик, журналіст і мовознавець Юрко Зелений, який є активним пропагандистом латинізації письмової української мови.
NEBO Booklab Publishing — книжки, що надихають
Молоде українське арт-видавництво створює справжні шедеври, поєднуючи у своїх проектах глибокий зміст і надзвичайні ілюстрації. Кожну книгу цього видавництва хочеться неодмінно взяти у руки та дізнатися, що ж ховається за цими стильними обкладинками і загадковими назвами.
«Вікіпедія» зазначає, що діяльність NEBO Booklab Publishing спрямована на створення книг про мистецтво, здебільшого для дитячої аудиторії. У видавництві ж вважають, що вікового цензу у книжок немає. Потрібно брати і читати. І з ними важко не погодитися. Кожна, здавалося б, дитяча книжка видавництва буде цікава як дітям, так і їхнім батькам.
Популярними книжками видавництва є «Чи скучила за мною твоя борода?», «Галерея чуття» та історії видатних жінок Фріди Кало й Коко Шанель.
Комікси в Україні: популярність зростає
Окрему увагу хотілося б приділити видавцям коміксів, яких на цьогорічному Форумі було одразу кілька. Крім найвідоміших світових бестселерів про Бетмена, Флеша, Лігу справедливості та Халка, видавці презентували український фантастичний комікс у жанрі альтернативної історії «ВОЛЯ» та цілу серію коміксів про кіборгів.
Варто зазначити, що українські комікси привернули особливу увагу гостей Форуму завдяки епатажній презентації. Автори проекту «ВОЛЯ» у найкращих традиціях творців коміксів були одягнені в елементи костюмів своїх персонажів, що стало безумовною родзинкою автограф-сесії. Також було анонсовано вихід нових частин франшизи.
Вразив і великий вибір американських коміксів, перекладених українською. На львівському Форумі поціновувачі могли знайти історії майже про всіх представників популярних коміксів Marvel та DC.
«Праві» та «ліві»: літературні протистояння
На цьогорічному Форумі видавців кожен учасник мав змогу знайти собі книжку до душі. Організатори заходу звели в одному місці представників найрізноманітніших субкультур і течій, тому, на жаль, не обійшлося без конфліктів. Так, задовго до заходу виник скандал навколо презентації книжки письменниці Лариси Денисенко «Майя та її мами», яку націоналістичні організації назвали пропагандою ЛГБТ-спільноти і пообіцяли зірвати захід. Організатори натомість звинуватили активістів у погрозах, однак презентацію книги скасували.
Ще один конфлікт виник під час презентації книжки «Ліва Європа», на яку завітали переважно представники «правих» організацій. Публічної презентації книги так і не відбулося, а захід було перенесено у засекречене місце.
Родзинкою Форуму стали також стікери від видавництва «Ранок», за якими можна було впізнати найпалкіших прихильників книжкової події. «Схиблений на читанні» промовляли стікери з дитячих рук, зачісок студенток-волонтерів і сумочок поважних пані.