Давайте казати правду: МОЗ і недовакциновані

Напевно, в жодній країні світу батьки не знають так багато про щеплення, як в Україні. Безумовно, щодо «науковості» багатьох знань можна посперечатися — тут вже хто і де їх черпав. Турбота батьків про здоров'я своїх дітей переходить у гостру форму тривожності в країнах, де немає довіри до державних інституцій. Недовіра засіла в генах кількох поколінь українців і викорінити її ох як непросто. Та ось видавати промахи за перемоги — це навряд чи можна назвати вдалою спробою.

Нерозумні українці піддаються згубному впливу течій проти щеплень, не хочуть вакцинуватися і прищеплювати своїх дітей, тому хворіють, а іноді вмирають — ось головний аргумент МОЗ. Нещодавно в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун з трибуни Верховної Ради запропонувала перейти до більш радикальних кроків — «внести зміни до законів, які регламентують питання вакцинації, і посилити відповідальність за відмову від щеплень». «Як це зроблено в усьому цивілізованому світі», — додала глава відомства.

Однак якщо ми прагнемо долучитися до «цивілізованого світу», напевно, варто було б також згадати, що в цих країнах, на відміну від України, для своїх громадян закуповуються більш сучасні та безпечні вакцини. Наприклад, в Іспанії недбайливих батьків не лякають штрафами. При цьому охоплення вакцинацією є дуже високим як серед дітей, так і дорослих — близько 90%. Основний лікнеп щодо щеплень покладено на сімейних лікарів та педіатрів. Ще одна показова історія: шість років тому в Іспанії почали вакцинувати 12-річних дітей проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). За весь цей час було зареєстровано два випадки з ускладненнями, які ретельно розглянули в судовому порядку. Держава в подібних ситуаціях виплачує певну компенсацію. До слова, іспанська медицина є безкоштовною. Місцеві лікарі також мають страховку, тому їм не доводиться побоюватися судових позовів від пацієнтів.

У МОЗ стверджують, що нинішній спалах захворюваності на кір виник тому, що у 2016 році охоплення вакцинацією проти кору було нижчим за 50%. Це дійсно так. Згідно з останніми даними ВООЗ, Україна увійшла до топ-8 країн світу з найнижчими показниками вакцинації дітей, вставши в ряд з іншими переможцями цього рейтингу — Центральноафриканською Республікою, Чад, Екваторіальною Гвінеєю, Нігерією, Сомалі, Південним Суданом і Сирією. У цих країнах, як і в Україні, щеплення проти дифтерії, правця та кашлюку отримали менш як половина дітей.

Та чи вся річ у переконаннях українців проти щеплень? Подібні течії спостерігаються у всьому світі, але в Україні противників щеплень, судячи зі статистики, не більш як 5‒7%. Правда в тому, що, по-перше, імунобіологічні препарати в нашу країну довго не завозилися, по-друге, наші громадяни не впевнені в безпечності вакцин, які закуповуються за державні гроші. Питань і підозр щодо їхньої якості в останні роки виникає багато — починаючи від виробника, умов зберігання, отримання сертифікації... Насіння недовіри дають швидкі сходи в українському чорноземі, удобреному корупцією, відкатами та безкарністю. Підливають масла у вогонь загадкові історії з заморожуванням-розморожуванням живої вакцини проти поліомієліту (якої завезли на диво багато, а після проваленої вакцинальної кампанії утилізували — коштовне, я вам скажу, рішення), а також надходження вакцин відомого французького виробника з китайськими ієрогліфами.

МОЗ, напевно, певним чином може бути вдячне батькам, які неохоче щеплять дітей проти кору. Завдяки їм «Пріорікс» (вакцина КПК бельгійського виробництва — проти кору, паротиту, краснухи), поставлена в дуже малій кількості, ще подекуди в регіонах України залишилася. Попри те, що профільне міністерство було заздалегідь повідомлено щодо очікуваного спалаху кору, ефективних профілактичних заходів вжито не було. І тільки коли прогримів грім, процеси прискорилися. Закуплені днями ЮНІСЕФ за прискореною процедурою 220 тис. доз вакцини КПК — крапля в морі. На Закарпатті підрахували, що дефіцит цієї вакцини сягає 85%.

«У лютому 2018 року ми отримали від Міністерства охорони здоров'я 2000 доз вакцини проти кору, днями — ще 9010 доз. Крім того, 8000 доз відповідного препарату передала області як гуманітарну допомогу Угорщина. Станом на 3 березня залишок вакцини становив 11 857 доз. Зазначу, що отримана від держави вакцина була придбана за кошти 2016 року. За минулий 2017 рік Закарпатська область ще не отримала жодної вакцини», — пояснює заступник директора департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА Тетяна Міцьо. У департаменті охорони здоров'я також підрахували, що в середньому за тиждень для щеплення проти кору в області використовують близько 1500 доз вакцини. Відповідно, залишку вистачить менш як на два місяці.

Той факт, що вакцини поставлялися в непотрібному для країни асортименті та кількості, підтвердив і аудит держзакупівель лікарських препаратів та засобів медичного призначення із залученням спеціалізованих міжнародних організацій, проведений Рахунковою палатою, який закінчився зверненням до правоохоронних органів (про що «Ракурс» писав).

Якщо бельгійської вакцини КПК в Україні мало, то індійських чомусь забагато. Водночас батьки не поспішають робити щеплення своїм дітям вакциною АКДП (проти коклюшу, дифтерії, правця) виробництва Індії. Гірко та соромно чути з вуст деяких лікарів про те, що саме така вакцина й потрібна українським дітям — мовляв, вона є більш дієвою. У ЮНІСЕФ також запевняють, що цільноклітинна вакцина АКДП, що купується для України, забезпечує найкращий захист для дітей, ніж більш сучасна — безклітинна. І одразу ж додають, що у всьому світі спостерігається дефіцит безклітинних вакцин Infanrix і Pentaxim.

Трохи інформації. У світі є два типи вакцин проти кашлюку: з цільноклітинним і ацелюлярним компонентом. Перший тип містить цілі вбиті клітини збудника кашлюку (звідси й назва — цільноклітинний компонент кашлюку; комбіновані вакцини проти коклюшу, дифтерії, правця такого типу позначають АКДП), а другий тип містить безклітинний, або ацелюлярний компонент кашлюку (вакцина АаКДП).

Чому ж «більш дієві» вакцини не використовують цивілізовані країни? Адже індійська АКДП має ще один бонус — низьку ціну. Її можна знизити й зовсім до смішних цифр на ціннику, якщо надати перевагу 10-дозовим флаконам (саме такий варіант закупили для України). Не закуповують тому, що в цивілізованих країнах бережуть молоде покоління, адже індійська вакцина є високореактогенною. Скоріш за все, там також підрахували, що лікування та виплати через побічну дію чи ускладнення після вакцинації обійдуться собі ж дорожче.

Цільноклітинні вакцини дуже часто викликають побічні реакції різного ступеня тяжкості (до 30% — тобто в кожної третьої дитини). Навіщо наражати на небезпеку здоров'я дітей там, де цього можна уникнути? Безліч побічних ефектів — результат застарілої технології виготовлення подібних вакцин (прогрес у хімії білків і методах їх очищення дозволив створити більш безпечні вакцини проти кашлюку, які містять від двох до п'яти білків, а не 3000, як раніше). Тому топові виробники відмовилися від цільноклітинних вакцин.

Індійські підприємства нерідко грішать використанням застарілих компонентів. Так, за словами імунолога Андрія Волянського, КПК з Індії містить коровий штам Edmonston, який серйозні виробники забракували десятки років тому через високу реактогенність.

Біда в тому, що українські засіки заповнені індійськими вакцинами на кілька років уперед, але ж при їх невикористанні із закінченням строку придатності зайве доведеться утилізувати. Чи не занадто марнотратно для країни, що постійно декларує прагнення до економії?

Однак потрібно пам'ятати, що смертність від інфекційних захворювань є у багато разів вищою, ніж від поствакцинальних ускладнень. Аргументом на користь імунопрофілактики для батьків могли б стати вакцини, якими дійсно користуються розвинені країни світу, які мають тривалу історію безпечного й ефективного застосування.

Україна не може дискредитувати таке важливе досягнення людства, як вакцинація. Нам потрібно частіше казати правду. Не штрафувати за відмову від щеплень, а налагоджувати дієву систему моніторингу за поствакцинальними реакціями. Перестати купувати липові довідки. Медсестри в прищепних кабінетах в обов'язковому порядку повинні проходити спеціальну підготовку, щоб грамотно пояснити тим, хто вакцинується, які побічні реакції можуть виникнути після щеплення, що є нормою, а які симптоми мають насторожити, в чому відмінність реакцій від ускладнень... Батьки мають бути впевнені, що якщо, боронь Боже, з дитиною трапиться щось серйозне, правда не буде замовчана й держава не відсторониться, а розбереться в кожному випадку.