Новини
Ракурс

Вакцинація від COVID-19 допомагає виявляти рак

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році рак був діагностований у більш як 19 мільйонів людей у світі і забрав близько 10 мільйонів життів. На жаль, експерти прогнозують подальше зростання захворюваності — майже 29 мільйонів випадків до 2040 року.



.

Україні ефективно протистояти онкозахворюванням наразі не вдається. Одна з головних проблем — рак найчастіше діагностують на пізніх стадіях. За даними Національного канцер-реєстру, 2020 року кожен п’ятий випадок онкозахворювань було виявлено у запущеній (четвертій) стадії. А у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській областях онкологічні захворювання виявляли на четвертій стадії ще частіше — у кожного четвертого хворого. До речі, на перших стадіях захворювання на рак товстої кишки, яким досить часто хворіють і жінки, і чоловіки, п’ятирічна виживаність становить 98–100%. Але що пізніше людина звертається до лікаря, то менше в неї шансів цілком вилікуватися, а вартість терапії підвищується. Лікування раку в занедбаних випадках дуже дороге — зростає фінансове навантаження на державу та сім’ю пацієнта, психологічно ситуація дуже важка.

Програми скринінгу у нашій країні перебувають у зародковому стані (скринінг — виявлення передракових захворювань, пролікувавши які, можна значно знизити ймовірність розвитку раку). Наприклад, рак кишечника в переважній більшості випадків розвивається із доброякісних поліпів. Так, Велика Британія здійснила велику роботу з виявлення поліпів, завдяки чому в країні вдалося знизити захворюваність на рак товстої кишки.

В Україні зрушити справу з місця допомогла б «Національна стратегія контролю онкозахворювань на 2020–2030 роки», проте документ досі не затверджений.

Онкологія та коронавірус — між двома вогнями

Пандемія коронавірусу вплинула на всі аспекти нашого життя. За даними Європейської онкологічної організації «Час діяти» (Time to act), пандемія спричинила серйозні наслідки для діагностики та лікування раку по всій Європі. За цей період вчасно не виконали приблизно 100 мільйонів скринінгових тестів на рак, що призвело до діагностики захворювань на пізніх стадіях і, відповідно, до зниження загальної виживаності пацієнтів.

Кожну другу людину з потенційними симптомами раку не було терміново направлено на діагностику. А один із п’яти онкопацієнтів і досі не отримав необхідного хірургічного лікування чи хіміотерапії. У сусідній Польщі 2020 року було проведено на 33% менше різноманітних лікувальних процедур для онкопацієнтів, ніж 2019-го. Кількість діагностованих нових випадків раку — мінус 20%. Європейські експерти сходяться на думці, що може знадобитися щонайменше рік, аби усунути відставання в обстеженнях і діагностиці.

А як справи в Україні? За даними Національного канцер-реєстру, протягом 2020 року зареєстрували на 19,5% менше нових онкопацієнтів порівняно з 2019-м. Це за значного зменшення кількості звернень пацієнтів з онкологічними захворюваннями під час пандемії. Іншими словами, українці й так не поспішали звертатися до лікаря, а під час пандемії — й поготів.

«Востаннє була у гінеколога 25 років тому, коли народжувала дитину»

За словами сімейного лікаря Віолетти Лійки, останнім часом люди стали тривожнішими, вони активніше слідкують за своїм здоров’ям. Поки що це не масове явище, але тенденція змінюється на краще.

«Багато пацієнтів, побачивши, що знайомі, родичі помирають від ковіду, не хочуть собі такої самої долі, проводять гіперобстеження, під час яких можуть виявлятися первинні стадії онкологічних захворювань. Тому казати, що люди не звертаються, ми не можемо, це почало змінюватися. Звичайно, є ті, хто не йде до лікаря через свої стигми. Є й такі випадки: запитую пацієнтку, коли вона востаннє була у гінеколога. Відповідає: коли народжувала дитину, 25 років тому. Це дуже часті речі в Україні», — ділиться власним досвідом Віолетта Лійка.

А що кажуть онкологи? На початку пандемії явка пацієнтів на огляд була дуже низькою, багато лікарень закривалися, хворіли лікарі. Люди дуже боялися вийти з дому й підхопити ковід.

«Зараз тенденція змінилася. Ми бачимо більше пацієнтів із початковими стадіями раку. Гіпердіагностика у вигляді КТ десь допомогла виявити раки на перших стадіях. Це стосується раку нирки, легені. А це більше шансів прожити довге та щасливе життя у тривалій ремісії», — каже клінічний онколог Анна Хмель («Мамологічний центр» при КП «Перша міська лікарня» м. Житомира).

«Вакцинація проти COVID-19 нам також дуже допомогла, особливо щодо виявлення раку молочної залози на перших стадіях, — додає Анна Хмель. — Після вакцинації сигналять лімфатичні вузли. Жінки йдуть на огляд до гінеколога, мамолога, роблять УЗД і мамографію. Тим самим виявляється рак молочної залози на ранніх стадіях».

Профілактичні огляди — все починається із сімейного лікаря

Високі показники запущеного раку також свідчать про низький рівень онкологічної настороженості та грамотності лікарів, до яких наші співгромадяни звертаються перш за все, — сімейних лікарів, гінекологів, проктологів, а також стоматологів, отоларингологів, урологів, ендокринологів. Унаслідок такої недбалості віддалені результати лікування в Україні значно гірші, ніж у країнах Європи та в США. Порівняйте: показник п’ятирічної виживаності хворих на рак молочної залози в Україні становить 61,7%, а в США — 90,5%, при раку передміхурової залози — 54,1 та 97,5% відповідно. Досвід економічно розвинених країн показує, що за чіткої організації лікувально-діагностичного процесу можна досягнути неабияких успіхів у наданні онкологічної допомоги населенню.

Які кроки робить Україна? У Національній службі здоров’я нагадують про дослідження, які допомагають виявити рак у зачатку. Програма медичних гарантій включає шість безплатних інструментальних досліджень для груп ризику, серед яких: мамографія, колоноскопія, гістероскопія, гастроскопія, цистоскопія та бронхоскопія.

«Ці медичні послуги безплатні за електронним направленням від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста. Саме лікар визначає необхідність проведення обстеження», — кажуть у НСЗУ.

А що відбувається насправді? Чи направляють сімейні лікарі пацієнтів на онкоскринінг?

«Сьогодні сімейному лікарю дуже складно займатися і ковідом, і випискою довідок та рецептів, та ще й онкоскринінгом... Дуже мало часу виділяється на одного пацієнта. На прийом на день може бути записано 40 осіб! Напевно, тут ініціативу має брати на себе пацієнт, — радить сімейний лікар Віолетта Лійка. — Я не чула, щоб сімейний лікар відмовляв у базових обстеженнях, гарантованих державою. Якщо підходиш за віком, можна зробити мамографію, після 50 років — колоноскопію тощо».

У онколога Анни Хмель інша думка: «Якщо ми пустимо процес на самоплив, скасуємо диспансеризацію, це буде катастрофа. Є сімейні лікарі, які стежать за здоров’ям своїх пацієнтів, але є й інші. Якщо не примушувати наш народ іти на обстеження, то він не піде. Люди вважають, що це дорого. Та й узагалі «краще я картоплю викопаю».

Проте безплатно обстежитися не так просто. Співзасновниця БФ Inspiration Family Інеса Матюшенко звертає увагу на складність маршрутів для пацієнтів.

«Наприклад, я вже рік не можу зробити планове КТ, яке оплачує держава, — каже співзасновниця благодійного фонду підтримки дорослих онкопацієнтів. — Тому що сімейний лікар не знав, як правильно виписати направлення. Потім мені треба розібратися, де я можу це дослідження зробити. Дзвоню до різних медичних закладів. Більшість відповідає, що роблять за гроші. Хтось іде до кінця й отримує цю безплатну послугу, а хтось опускає руки і не діагностується чи робить це власним коштом».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter