Верховний суд: справа про корів-бешкетниць

Коли мова заходить про закони, що регулюють спільне життя людей і тварин, то нам, городянам, насамперед спадають на думку коти та собаки. Та ось приїздить такий городянин влітку на дачу — і стикається з тим, що навколо сила-силенна різноманітних тварин, з якими потрібно якось жити, причому бажано в рамках закону. Пам'ятаю, як одного разу на дачі моя дитина, побачивши, як я, боязко позираючи, обходжу десятою дорогою корову, що паслася, здивовано запитала: «Мамо, ти що, боїшся сільських звірів?». Ну так... побоююся. Хто його знає, що в них на думці? Роги тієї корови мені категорично не сподобалися. Та й копита теж.

Між іншим, ці спокійні на вигляд тварини можуть завдати чимало клопоту, що й видно з двох «коров'ячих» справ, які дійшли аж до Верховного суду. Щоправда, найцікавіше в цих справах — не обурлива поведінка парнокопитних хуліганів, а питання, в яких випадках і в якому обсязі господар несе відповідальність за свою тварину.

Історія перша, що тривала два з половиною роки й закінчилася у вищій судовій інстанції, сталася в одному селищі на Житомирщині. Раннього серпневого вечора господиня почула відчайдушний гавкіт собаки. Собачий галас доносився з вулиці, де жінка припаркувала свій Opel. Машина виявилася на місці, але на капот передніми ножищами влізла сусідська корова чорно-рябої породи і, ясна річ, пом'яла його: корівки ці важать в середньому кілограмів 600. Ну, капот підрихтували (це коштувало майже 8000 грн), хазяйка машини взяла в автомайстерні чек і пішла до суду. Щоправда, у своїй позовній заяві вона вказала вдвічі більшу суму, розраховуючи так: 8000 — ремонт, 7000 — втрата товарної вартості машини, плюс експертиза, плюс транспортні витрати (загалом понад 1000). На круг вийшло 16 500 грн.

І суд першої інстанції відмовив хазяйці машини. Аргументи: позивачка не довела того, що пошкодження було нанесено саме коровою. Вона сама відремонтувала капот, ну й експертиза, проведена майже рік по події, зрозуміло, нічого не дала. Хазяйка автомобіля вирушила шукати справедливості до обласного апеляційного суду, і той скасував рішення районного та ухвалив нове, що частково задовольняло вимоги жінки. Фактично майже повністю задовольняло: суд постановив відшкодувати матеріальний збиток у 15 000 грн з гаком, що, погодьтеся, непогано. Апеляційний суд навів такі аргументи: відповідач винен у тому, що його тварина завдала матеріальної шкоди, він не спростував цього, а значить, повинен ці збитки компенсувати.

І тут уже власник корови подав касаційну скаргу до Верховного суду з проханням залишити в силі рішення суду першої інстанції. Мовляв, ідіть доведіть, що капот пом'яла саме моя корова! Машину відрихтувати? Так. І де тепер ті сліди копит? І взагалі, опель цей постійно ремонтували, тож платити немає за що.

Але! Виявляється, у справі існувала розписка, яку власник корови-хуліганки написав хазяйці машини. В цій розписці він визнає те, що капот пом'яла його тварина, і зобов'язується відремонтувати автомобіль. Одним словом, Верховний суд залишив скаргу власника корови без задоволення і підтвердив правомірність рішення обласного апеляційного суду.

А ось ще одна історія, що трапилася місяці за три до першої на Миколаївщині. Їхав собі сільською дорогою автомобіль Renault, і тут на проїжджу частину вискочила корова тієї самої популярної чорно-рябої породи. Загалом це гарні тварини, які дають багато молока, добре набирають вагу і взагалі, за словами фермерів, вони розумні й чуйні. Але конкретно ця тварина виперла на дорогу як... як корова! В результаті машина пом'ята, ремонт обійшовся власникові у 31 000 грн з гаком, та плюс переляк. І власник автомобіля подав до суду, вимагаючи, щоб хазяйка корови компенсувала йому суму ремонту. Районний суд його позов задовольнив. Обласна інстанція, куди відповідач подав скаргу, змінила рішення в частині судових витрат, але в цілому погодилася з рішенням суду першої інстанції. Та ось Верховний суд рішення районного та обласного скасував! Та ще й ухвалив стягнути з власника автомашини судові витрати.

Здавалося б, справи схожі (навіть корови однієї породи!) — а рішення у них винесено прямо протилежні. Чому?

Цивільний кодекс (стаття 1166) передбачає, що майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе власну невинуватість. Таким чином, вважає суд, ця норма передбачає презумпцію вини. Тварина ж статтею 180 того ж самого Цивільного кодексу прирівнюється до речі, правила поводження з якою встановлюються спеціальними законами. Наприклад, законом «Про захист тварин від жорстокого поводження» (про нього ми вже згадували в матеріалі про утримання собак у місті). У статті 9 цього закону сказано, що власник тварини зобов'язаний супроводжувати її поза місцями її утримання і забезпечувати безпеку і тварини, і людей, і інших тварин, а також майно від шкоди й дотримуватися правил дорожнього руху. Однак у статті 9 сказано не «хазяїн тварини», а «особа, яка її утримує», і це, як ми побачимо далі, — важливий нюанс.

Хазяїн корови, що пом'яла капот опеля, неправильно прив'язав свою худобину, рогата хуліганка відчепилася, пострибала вулицею й заскочила на чужу машину. А ось у другій історії суд першої інстанції, спираючись знову-таки на статтю 9 закону про захист тварин від жорстокого поводження, наполягав, що хазяїн корови мусив забезпечити безпеку руху при переході дороги. Але є нюанс: корова не собака! Зазвичай корів не водять на повідку, та й не стежить за нею хазяїн постійно. Їх відправляють пастися під наглядом спеціальної людини — пастуха.

Тобто якщо переказати висновки суду вищої інстанції простою людською мовою, хазяйка корови вигнала її в стадо — пастися. Пастух переганяв стадо через дорогу. Чорно-біла корова зовсім не вискочила, а вийшла на проїжджу частину разом з іншими, і тут на неї наскочив рено. І невідомо, хто винен більше — водій автомобіля, який не загальмував вчасно (він виїхав з-за повороту з обмеженою видимістю) або бідна невинна тварина, в яку цей автомобіль врізався. Та й чи в ту корову він врізався взагалі — спробуй доведи.

Одним словом, основний висновок, який можна зробити з цього рішення: так, хазяїн тварини зобов'язаний у повній мірі відшкодувати збиток, який завдала тварина. Але! Для цього необхідно встановити вину і причинний зв'язок між діями або бездіяльністю хазяїна і заподіяною шкодою. Простіше кажучи, якщо б господар, припустімо, випустив на прогулянку свого собаку без намордника і повідка, і той покусав би кого-небудь і порвав одяг, то тут було би прямо видно зв'язок між шкодою і діями хазяїна тварини. Якщо ж хазяйка корови вигнала її в стадо під нагляд пастуха, як це робиться у селах завжди, то це в жодному разі не можна вважати, наприклад, бездіяльністю, яка заподіяла шкоду.

...Окрема тема — тварини як джерело підвищеної небезпеки та правові колізії, які з цього випливають. Що там корови! Вони ще достатньо спокійні. Ось свині — ті дійсно можуть сильно травмувати й навіть вбити людину. Але це вже зовсім інша історія.