Закон України про карантин: безробітним бути вигідно, підприємцем — ні

Сьогодні, коли всі гаряче обговорюють законність і конституційність кабмінівських карантинних правил і законів України про карантин, ухвалених Верховною Радою, вже зрозуміло, що карантин поставить безліч нових запитань не тільки перед юристами, а й перед усіма нами, звичайними людьми.

Нові посилені правила запроваджені з понеділка, 6 квітня. Але ще 20 березня один з районних судів столиці розглянув першу справу про порушення правил карантину в Україні. Жінка, яка торгувала продуктами «з асфальту», була оштрафована на 17 тис. грн. Підстава — ст. 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей».

Виносячи цю постанову, суд керувався тим, що жінка не була пенсіонеркою, не належала до соціально незахищених верств, тому вона у змозі виплатити 17 тис. грн, тим більше що це на сьогодні мінімальна сума штрафу.

Однак скоро закон України про карантин багатьох людей, які втратили роботу або були відправлені в безстрокові відпустки без збереження зарплат, переведе в розряд «соціально незахищених». Першими під удар потраплять саме дрібні підприємці, які продають товари та послуги.

Тому зараз украй важливо розібратися в нюансах судових справ, породжених законом України про карантин. Розгляньмо два зовсім свіжих випадки. В одному з них суд став на бік обвинуваченого, в іншому — погодився з необхідністю штрафу.

Справа про квіткарку

Першоквітневою (без жартів) постановою, винесеною у Краматорську Донецької області, суд встав на сторону жінки, яка торгувала штучними квітами. Наближається Великдень, а за ним — поминальний тиждень. Попри жорсткі заходи, передбачені законом України про карантин, люди все одно готуються відсвяткувати горезвісні «гробки», пишно утикаючи могили своїх померлих квіточками і віночками з пластмаси і фольги.

Ось жінка і розклала біля зупинки свій товар, вироблений невідомої артіллю. Де і була затримана поліцейськими патрулем й отримала протокол за тією самою ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Документ ніби був складений за всіма правилами. Але...

Суд у рішенні зазначив, що відповідальність за порушення карантину і санітарно-гігієнічних правил — це бланкетна норма закону, тобто в ній чітко не прописано, що вважається порушенням, це мають визначати повноважні особи на основі інших правових актів.

Закон України про карантин — штука складна і заплутана. В цьому випадку те, наскільки квіткарка порушила закон, мало визначатися кабмінівською постановою №211 про запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Там є список заборонених до кінця карантину (поки що до 24 квітня) послуг. Вони перераховані в судовому рішенні: «…приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення».

Далі йде пункт «крім», в якому сказано, що дозволено. Радимо уважно прочитати цей довгий, але вкрай корисний список. Він є життєво важливим саме для дрібних і середніх підприємців, що надають послуги, і буде корисний їхнім потенційним клієнтам:

«…крім торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садівним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів».

«А я не підприємець!»

Однак пластмасові квіточки навіть з натяжкою не зарахуєш до «садового матеріалу». Виходить, жінка дійсно була винна в порушенні правил, встановлених законом України про карантин?

А ось тепер увага! Всі ці заборонені речі заборонено робити суб'єктам підприємницької діяльності. До них відносяться юрособи та фізособи-підприємці. А квіткарка з Донецької області не була зареєстрована як ФОП. Офіційно вона вважалася такою, що ніде не працює. Тож суд... закрив провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Від щирого серця співчуваючи жінці, яка заробляла свою копійку, не можна не помітити все-таки деяку неправильність того, що відбувається. Закон України про карантин забороняє дрібним ФОП робити багато чого. Але уявіть: ви перукар, честь по честі зареєстровані в реєстрі фізосіб-підприємців, орендуєте своє крісло в салоні, сплачуєте податки і єдиний соціальний внесок. Тут перукарні закривають на півтора місяця. Але їсти щось треба, і вам пропонують продавати пластмасові квіточки (льодяники, шкарпетки, сигарети поштучно) на вулиці. Ви продаєте. Вас «замітають», складають адмінпротокол. А ви фізособа-підприємець, суб'єкт господарювання! Цікаво, чи буде враховувати суд те, що прописано у вас у КВЕД? Чи виникнуть через це проблеми з податковою? Незабаром дуже багатьом доведеться зіткнутися з подібними запитаннями.

Закон України про карантин: кінець дрібних торговців

А поки ось ще одна коротка історія — про суб'єкта господарювання. Знову Донецька область, але цього разу не велике місто, а маленьке містечко неподалік лінії фронту, де був магазин-закусочна (а простіше сказати, продуктовий кіоск, який виконував заодно функції місцевої наливайки).

17 березня був ухвалений закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Закон України про карантин якраз і доповнив КУпАП статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей».

Наступного дня господиня місцевого магазинчика-кав'ярні не закрила свій заклад (продуктами торгувати можна, проте вживати їх на місці — зась!). У заклад наскочила поліція, знайшлися і свідки-покупці. Продавчиня, яка торгувала не лише продуктами і сигаретами, а й спиртним на розлив, сказала, що не знала про заборону. Хазяйка кіоску доводила, що вона ж продуктами торгує, ними-то то можна! Але факт залишався фактом: у закладі ще й наливали. І суд вирішив стягнути з його господині штраф у 34 тис. грн, та плюс судові витрати.

Так, наливайки — не дуже приємні заклади, і крутяться навколо них сумнівні типи. Так, господиня мала припинити принаймні торгівлю на розлив. Якби вона продавала випивку в пляшках і на винос, ніхто і не причепився б. Тому залишимо осторонь моралізаторство — вона, зауважимо, офіційно сплачувала податки.

...Поки з перших справ, які приніс нам закон України про карантин, можна зробити невтішні висновки. Якщо ви дрібний підприємець, то бути офіційно зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності стає невигідно і небезпечно.

Навіть якщо ви вискочили сухими з води, торгуючи пластмасовими квіточками і удаючи з себе безробітного, пам'ятайте, що вас перед цим принизять патрульні, потім потягнуть до суду. Це час і нерви. А ті ж квіточки (і ще сила-силенна дрібниць) у великих супермаркетах продаються запросто. І нехай продаються.

Скільки дрібних і середніх підприємців за цей час буде розчавлено, знищено, загнано в тінь — уявити страшно. Але це тема окремої серйозної розмови.