Новини
Ракурс
Коронавірус у світі. Фото: Pixabay

Коронавірус у світі — сигнал тривоги і загроза ідеалам ЄС

Проживши понад місяць в режимі карантину у зв'язку з коронавірусом у світі, відчуваєш, що ситуація досягає критичної точки. Люди або починають проявляти занепокоєння, або примиряються зі своїм становищем, перебуваючи у стані заціпеніння. Широко пропагована віртуальна діяльність на практиці виявилася бажанням, а не дійсністю, оскільки більшість людей просто перестала відповідати на електронні листи і впала в ступор. Перечитані всі книжки, що стояли на полицях, перероблені домашні справи, випробувані численні кулінарні рецепти. І що тепер?

Ситуація з коронавірусом у світі та агресія суспільства

У суспільстві тим часом наростає рівень агресії. Людей, які сумніваються в тому, що нинішній параліч суспільства принесе бажаний результат, критикують у соціальних мережах, висміюючи їх холоднокровними капіталістами або «трампістами», які не вбачають проблеми в загибелі тисяч людей, вважаючи це свого роду супутнім збитком. В результаті багато хто з тих, хто не впевнений у доцільності продовження нинішньої політики на найближчі два-три місяці (якщо не довше), дедалі частіше мовчать, тому що людям не подобається, коли їх називають байдужими або навіть вбивцями. Дебати стають більш поверхневими, чимось нагадуючи політичні дебати в країні, яка рухається до авторитаризму і де люди розуміють, що їм краще не висовуватися і тримати свою думку при собі.

Я не «трампіст» і вважаю себе гуманістом. Все моє життя було присвячено порятунку людей, починаючи від окремих політичних в'язнів у Радянському Союзі і закінчуючи особами, змушеними коротати свої дні у психоневрологічних інтернатах, тому що так вирішила громада. Цінність життя — це суть мого існування, однак у мене дедалі частіше виникає відчуття, що сьогодні ми вступаємо в небезпечну фазу.

Щодня ЗМІ й соціальні мережі інформують нас про ситуацію з коронавірусом у світі — кількість заражених, загиблих, поміщених у реанімацію, про ризики і про те, як мало ми знаємо. Частина інформації насправді є продуктом тролінгу, спрямованим на нас з конкретною метою дестабілізації політичної системи, створення хаосу і подальшого нагнітання відчуття незахищеності. Нас бомбардують інформаційною шрапнеллю, а ми, завмерши від страху, сидимо вдома, сподіваючись, що одного разу все це скінчиться. Якби в нормальних умовах ми щодня отримували відомості щодо смертей від раку, хвороб серця, голоду чи чогось іще, ми опинилися б в аналогічному становищі. Соціальні медіа стали загрозою, і, на мій погляд, безпечніше і найрозумніше просто вимкнути свій телефон і забути про соціальні мережі.

Коронавірус у світі. Фото: Pixabay

Безпорадність політиків

Відсутнє і вміле політичне керівництво. У багатьох європейських державах приймалися рішення, які мають довгострокові наслідки для демократії, — протягом тижня, коли країни в односторонньому порядку закрили свої кордони через ситуацію з коронавірусом у світі, була підірвана вся основа Шенгенської угоди. У деяких випадках доходило до абсурду: в громаді Барле-Нассау, наприклад, половина розташованого на кордоні між Бельгією та Нідерландами магазину одягу була закрита, а інша відкрита, тому що в Бельгії всі магазини закрили, а в Нідерландах ні. Якщо за тиждень коронавірус здатен зупинити дію шенгену, значить, ідеал відкритої Європи не в змозі протистояти кризі. Вельми сумний висновок, що має важливі наслідки.

Я починаю хвилюватися, коли голова Європейської комісії закликає громадян скасувати свої літні плани на відпочинок. Я засмучений, тому що знаю, як багато людей, в надії побачити світло в кінці тунелю, сподіваються на літню відпустку. Позбавлені і цієї надії, вони ризикують своїм психічним здоров'ям. Відсутність відпустки для голови Європейської комісії, яка зв'язала своє життя з забезпеченим графським родом фон дер Ляйен, не буде серйозною проблемою, але, коли ви живете в тісній квартирі на дев'ятому поверсі висотки у спальному районі, вам конче потрібні ці два тижні простору і свободи.

Коронавірус у світі. Фото: Pixabay

Людям потрібна надія, навіть якщо це надія з певними умовами. Голова Європейської комісії могла б сформулювати своє послання інакше, наприклад, так: «Проявляйте обачність, ситуація з коронавірусом у світі має непередбачуваний характер, тому, щоб не втратити гроші, краще не будувати надто амбітних планів на літо». Люди спритні за своєю природою, у відповідь на коректно сформульоване послання більшість з них намагатиметься пристосуватись до обставин, що склалися. Але вони будуть планувати, тому що планування відпустки — необхідна умова життя, так само як і весілля, народження дітей, які не припинялися навіть у найпохмуріші роки Другої світової війни.

Боротьба з коронавірусом у світі: непростий вибір

Гола правда полягає в тому, що скоро настане поворотний момент: або ми дозволимо економіці зануритися у ще глибшу депресію, з усіма наслідками, що витікають звідси, або ми визнаємо і приймемо той факт, що від коронавірусу у світі загине більше людей, ніж нам хотілося б. Ізоляція запобігла краху системи охорони здоров'я, але тепер слід подумати про інші нагальні проблеми. Якщо почнеться світова економічна криза, а ця перспектива стає все більш реалістичною, то і без того хистка система охорони здоров'я вкрай розхитається і ми не зможемо забезпечувати людям належний догляд. В результаті підвищиться і рівень смертності. Тільки у свідоцтві про смерть більшості пацієнтів буде написано не COVID-19, а рак, ішемічна хвороба серця чи самогубство.

Важко уявити собі і величезну кількість втрачених для економіки років через інвалідність, обумовлену нервово-психічними розладами. А в довгостроковій перспективі буде ще страшніше: смерть внаслідок бідності, голоду та інших епідемій, які неминуче увійдуть в наше життя і від яких у нас не буде ані ліків, ані потрібної фізичної резистентності. Іншими словами, супутній збиток у багато разів перевищить безпосереднє число жертв війни проти коронавірусу у світі.


Коли в червні 1944 року генерал Ейзенхауер готувався до висадки в Нормандії, він розумів, що загинуть тисячі молодих людей. Однак він також усвідомлював відсутність альтернативи: без втрат неможливо виграти війну. А потрапити на узбережжя Нормандії можна було, тільки погодившись з неминучими втратами внаслідок висадки. Для нього було ясно одне: в якийсь момент доводиться приймати болючі й жорстокі рішення, тому що тільки так можна перемогти зло.

Аналізуючи нинішню ситуацію, я непокоюся не так через сам вірус, яким би смертельним він не був. Найсильніше мене лякає небажання багатьох, якщо не більшості, критично оцінювати своїх лідерів, а також схильність таврувати безсердечними всіх, хто висловлює думку, відмінну від загальноприйнятої. На мій погляд, це ставить під загрозу ідеали тих, хто створював Європейський Союз після руйнівної Другої світової війни. Для мене COVID-19 — це сигнал тривоги.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.