Коронавірус і карантин: фізичному дистанціюванню — так, соціальному — ні

Коли ми промовляємо термін «соціальне дистанціювання», всі розуміють, що йдеться про пандемію COVID-19 і карантин. Людей у всьому світі просять триматися на відстані один від одного, якомога менше спілкуватися і за можливості лишатися вдома. Попри те, що прогнози на майбутнє відрізняються по країнах, вже сьогодні очевидно, що соціальне дистанціювання буде з нами ще довго.

При розробці тієї чи іншої термінології варто думати про наслідки. Багатьом, якщо не більшості з нас, пощастило — у нас є сім'ї і друзі. Часом ми сумуємо, відчуваємо занепокоєння або навіть панікуємо, але, принаймні, у нас є люди, з якими ми можемо спілкуватися. Соціальне дистанціювання доставляє нам незручності й порушує звичний спосіб життя — ось і все, хоча в довгостроковій перспективі воно може вплинути на наше психічне здоров'я. Скоріш за все, так воно і буде. Але про це ми дізнаємося набагато пізніше, коли будуть опубліковані результати епідеміологічних досліджень, причому, боюся, приголомшливі.

Проблема, однак, полягає в тому, що «соціальне дистанціювання» є шкідливим терміном. Адже найбільше від нинішньої кризи страждають ті, хто як ніхто потребує соціальних контактів: самотні, хронічно хворі, літні, а також люди з психічними розладами, яких часто ігнорують, забувають, а іноді відкрито уникають. Для них соціальне дистанціювання стає в'язницею суворого режиму, ізолятором, а для інших — приводом серйозно замислитися над тим, щоб покінчити з життям.

Фізичному дистанціюванню — так, але, будь ласка, скажіть «ні» соціальному дистанціюванню. Навпаки: допоможіть тим, хто позбавлений спілкування, хто тримався на плаву завдяки тим небагатьом контактам, котрі в них були, тим, для кого навіть спілкування з соціальним працівником чи фахівцем з охорони психічного здоров'я мало першорядне значення. Вони потребують нашої підтримки, особливо зараз.

Я не перестаю думати про того пацієнта у психіатричній клініці на Кубі, який одного разу зауважив: «Іноді мене запитують, котра година. Це вже майже розмова».

Подумайте про це.