Новини
Ракурс

Як в Україні збиралися заблокувати 426 сайтів і чотири великі Telegram-канали — рішення суду

Ще продовжує залишатися доволі високим інтерес громадськості до рішення про закриття кількох телеканалів, ще точаться суперечки про те, що це — правове свавілля чи давно назрілий захід, як тут приспіла не менш гаряча тема про блокування чотирьох із гаком сотень інтернет-ресурсів. Досить значна їх частина — російські сайти (серед яких такі відомі «зливні бачки», як, наприклад, «Компромат.ру»), але серед них чимало й вітчизняних ресурсів, і не лише новинно-політичної спрямованості.

Підстава — рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 4 лютого нинішнього року. Один цікавий момент: фото титульної сторінки документа викладено на сайті «Страна.юа», а от у Єдиному державному реєстрі судових рішень за 4 лютого такого рішення... немає.

Утім, у фотокопії згадується рішення Дарницького районного суду міста Києва, винесене влітку 2019 року. І от саме воно в реєстрі є, і історію в ньому описано досить цікаву.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/82853656

Отже, в березні 2019 року великий бізнесмен (Олександр Пан) звернувся з позовом до деякої конкретної людини про захист честі, гідності та ділової репутації та надав посилання на 71 джерело. Він, що цікаво, в грошах не оцінював шкоди, що її було завдано репутації, а просив визнати інформацію недостовірною та зобов'язати «Гугл» і «Яндекс.Україна» вилучити з пошукових систем Google і Yandex посилання на неї.

Передісторія появи матеріалів досить брудна і розпочалася в серпні 2016 року. Тоді бізнесмен отримав першого листа від майбутнього відповідача. Всього їх у судових документах згадано п'ять, останній датовано жовтнем 2018-го. Автор листів повідомляв, що у нього є певна інформація, яка становить для підприємця цінність, і пропонував зустрітися, щоб обговорити майбутнє цієї інформації. Нібито вона стосувалася бізнес-проєктів «мішені» і в разі опублікування могла йому серйозно нашкодити. Крім листів, були ще дзвінки від невідомих.

Бізнесмен платити відмовився, і це дещо все ж таки злили в Інтернет. Крім звинувачень в організації фінансових пірамід, на ресурсах було опубліковано паспортні дані підприємця і номери його телефону. (Цікаво, зауважимо , що до списку сайтів, яким загрожує закриття, увійшло кілька ресурсів, присвячених криптовалюті, а вона — благодатне поле для, скажімо так, досить мутних схем.) 

Отже, підприємець звернувся до суду (відмовившись пізніше від претензій до «Гугл» і «Яндексу»), його справу досить швидко розглянули і задовольнили позов. Однак і зараз, якщо ввести в пошукову систему ім'я підприємця разом зі словосполученням «фінансова піраміда», публікації продовжують з'являтися. Найсвіжіша — приблизно два місяці тому.

Однак ми відволіклися від головного — закриття сайтів. Отже, цей самий підприємець звертається до Голосіївського райсуду Києва з клопотанням про накладення арешту на низку ресурсів у рамках розслідування кримінальної справи за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України ( «Шахрайство»), що стосується шахрайства, вчиненого у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Але в рішенні суду (фотокопія якого, повторимося, є на ресурсі «Страна.юа») вказано 60 із гаком сайтів. Звідки взялася цифра в 426 плюс 4 Telegram-канали? З сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site%2Findex&pg=99&id=2053&language=uk

Як сказано там, список надано слідчим відділом Голосіївського управління поліції, мета — накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні цих веб-ресурсів.

Ще раз дивимося: у фотокопії рішення суду — трохи більше 60 ресурсів. На сайті Нацкомісії — 426.

Виглядає все це, м'яко кажучи, дивно. За всієї нелюбові до російських ресурсів і вітчизняних «зливних бачків», що поширюють фейки і пропагандистський шлак (а їх у списку вистачає), схема, за якою їх пропонують закрити, лякає: відкривається кримінальна справа, потім «у рамках розслідування» слідчі органи звертаються в суд, і... І ніякої політики, просто невеликі заходи в інтересах слідства. Теоретично таку схему можна застосувати проти БУДЬ-ЯКОГО інтернет-ресурсу, якщо раптом виникне необхідність його прикрити.


І ще одна річ насторожує — ставлення суспільства до подібних кроків. Напевно знайдеться чимало цілком патріотичних громадян, які з радістю поаплодують таким речам.

P.S. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що поліція відкликала листа до Нацкомісії з питань зв'язку. Скандалу поки не сталося.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.