Психічне здоров’я диктатора і політичний режим у країні. Чи існує взаємозв'язок?

Ми живемо у дуже важкий час, у час війни та геноциду з одвічним сусідом – росією, що вчергове «раптово» напала на нас. З державою-терористом, яку очолює диктатор, що нахабно бреше своєму народові та байдуже відправляє на смерть десятки тисяч громадян рф.

Історія з часів Нерона та Калігули однозначно показала, що держава не може довго функціонувати з урахуванням терору. Відомий англійський історик шотландського походження Карлейль стверджував, що уряди найчастіше гинуть від брехні. Терор та брехня – основні характеристики росії.

Як історик я постійно думаю про джерела жорстокості та дикості багатьох представників влади, особливо сучасних правителів, та рабської покірності їхніх народів. Усі ми знаємо, що психічно нормальна людина не пішла б на полювання, якби доводилося вбивати жертву тільки зубами та нігтями. Те саме і в сучасній російсько-українській війні, де вбивству передує відгородження почуттів. Прикладом є російський окупант Шішімарін, який застрелив невинного українця літнього віку на вимогу свого офіцера, який також був зі зброєю. Такою простою дією – наказом, що відгородився і від писаних, і неписаних правил війни.

Совєтський  диктатор Сталін усвідомлено вбив 10, 5 мільйонів українців найжорстокішою мученицькою смертю – Голодомором-геноцидом.

Німецький диктатор Гітлер убивав мільйони євреїв, циган, протестантських священиків на території Німеччини та окупованих країн.

Африканський диктатор Бокассу з'їдав спеціально приготованих для нього особистим кухарем його дружин, міністрів та ін.

Камбоджійський диктатор Пол Пот, який увірував у вчення Маркса-Леніна, знищив значну частину свого народу.

А клан Кім Ер Сена, який підтримує і сьогодні у Північній Кореї ізувірський режим?

Зрештою, путін.

Їх багато. Я згадала не всіх. Дуже хочу запросити до серйозної мультидисциплінарної дискусії фахівців з метою обговорити джерела цієї неприборканої жорстокості диктаторів 20 та 21 століть.

Чому це відбувається сьогодні і, боюся, відбуватиметься завтра?

Що є причиню: порочна особистість, яка дорвалася до абсолютної влади, як у випадку із російським диктатором?

Чи виною є якась психічна патологія, вроджені чи набуті вади особистості? 

Або якісь особливості конкретного народу, які не знають свого комфортного існування без мазохістської довіри до тирана? Чи закони держави, що категорично заперечують принцип верховенства права?

Хотілося б обговорити це із багатьма. Із психологами, юристами, політологами, журналістами, психіатрами та ін. Француз Жуль Мішле якось зауважив: «Історія – це відродження». Інший історик, поляк, наш сучасник, записав, відповідаючи  Мішле: «Історія – це осмислення сучасного нам зла, не лише минулого».

Олеся СТАСЮК, доктор історичних наук, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду