Про здоров’я нації погано поінформованих оптимістів

Дослідницька компанія GfK Ukraine з'ясувала ставлення українців до свого здоров'я під час соцопитування. Жителі нашої країни відповідали на запитання про те, як вони оцінюють своє здоров'я, які чинники, на їхню думку, впливають на нього і що українці роблять для його покращення. Подібне дослідження проводилося також у Росії та ще в більш ніж 30 країнах за аналогічними методиками, що дає змогу порівняти відповіді респондентів з різних країн.
 

Отже, перший висновок, який озвучили на прес-конференції, присвяченій презентації результатів цього дослідження, був наступним: незважаючи на непросту економічну ситуацію, майже половина українців (45 %) оцінює своє здоров'я як «скоріше хороше» і «дуже хороше», а кожен десятий житель України вважає, що має просто чудове здоров'я. 42 % респондентів не визначилися, вибравши категорію «ні погане, ні хороше». Наші сусіди — росіяни оцінюють своє здоров'я схожим чином: 51% громадян Росії вважають його хорошим. Жителі Києва налаштовані більш песимістично в цьому питанні: кожен п'ятий киянин оцінює своє здоров'я як «скоріше погане» і «дуже погане», тоді як в середньому по Україні цей показник становить 13 %.

Не дивно, що молоді українці ще оптимістичніші: 18 % серед 18-24-річних респондентів вважають своє здоров'я відмінним. Для порівняння: у США проживає 31 % людей з відмінним здоров'ям. «Що вищий рівень економіки, то люди оптимістичніші в оцінці свого здоров'я», — пояснив результати дослідження Максим Кузнєцов, генеральний директор Philips в Україні.

Цікаво, що серед головних чинників, що впливають на здоров'я, наші співгромадяни особливо виділили екологію — так вважають 84% опитаних. Майже стільки ж (80 %) назвали стрес і фізичний стан. Більшість росіян вважають, що основним ризиком для їхнього здоров'я є рівень вартості життя, тоді як переважна більшість американців (98 %) називають стосунки з родиною та друзями. Водночас, на відміну від середньостатистичного українця, кияни високо оцінили значення власного фізичного стану (85 % жителів столиці зазначили цей чинник як найважливіший), загальний фізичний стан членів сім'ї (84 %) і кількість часу, проведеного з родиною та друзями (82 %).

Особливу тривогу викликають джерела первинної інформації про здоров'я та лікування для наших співгромадян. Дослідження виявило статистику, що насторожує: українці однаковою мірою вважають важливими джерелами інформації про здоров'я і діагноз як лікарів, так і родичів та друзів (відповідно — 30 і 29 %). Подібна ситуація спостерігається і в Росії. Водночас у Туреччині в першу чергу прислухаються до думки лікарів 52% і тільки 23% — запитують поради у друзів. У Німеччині цей розрив ще більший — 60 % проти 15 %.

Адже своєчасна діагностика дає змогу виявити на ранніх стадіях різні захворювання, в тому числі й онкологічні — саме від цього часто залежить життя людини: рак на першій-другій стадіях добре піддається лікуванню, повністю одужують 93 і 75 % онкохворих відповідно. Звернення до лікаря при перших симптомах туберкульозу (кашель, що триває понад 2-3 тижні; рясне потовиділення вночі; слабкість; підвищення температури тіла до 37) дає можливість вчасно розпочати і успішно пройти лікування.

Незважаючи на те, що українці досить пасивно піклуються про своє здоров'я — тільки 13 % респондентів проходять профілактичні огляди і 8 % регулярно відвідують лікаря (для порівняння: в Японії — кожен третій, а в Німеччині — 60 %), а більшість відкривають двері медичних установ тільки маючи проблеми зі здоров'ям (41 %) або взагалі в крайньому разі (37 %), майже половина наших співгромадян планують прожити не менше 70 років. Росіяни виявилися ще більш оптимістичними — перетнути 70-річний ювілей планують 58 % респондентів. У Німеччині, що не дивно, таких потенційних довгожителів вже 82 %. У нашій країні також менше тих, хто усвідомлює, що їхнє здоров'я залежить від них самих — 40 %, тоді як у США ця цифра дорівнює 60 %. Адже, згідно з тією ж статистикою, стан системи охорони здоров'я є лише шостим за значимістю фактором, що впливає на тривалість життя.

Як наші співгромадяни вважають за краще піклуватися про своє здоров'я? У першу чергу намагаються харчуватися здоровою їжею (43 %), відпочивають на природі (40 %) і менше вживають спиртних напоїв (33 %). Подібним чином діють також росіяни — відпочивають вдома (64 %) або на природі (51 %), 40 % роблять внесок у своє здоров'я, намагаючись менше палити. Водночас регулярні фізичні вправи та заняття у фітнес-центрах, а тим більше - профілактичні візити до лікаря не є популярними методами турботи про здоров'я ні серед українців, ні серед росіян.

Дослідження також показало, що більшість українців позитивно сприймають новинки у технологіях: більше половини респондентів у нашій країні вважають, що передові технології змінять їхнє життя в найближчі десять років. А 46% сподіваються, що новітні медичні винаходи здатні збільшити тривалість їхнього життя (у Німеччині цей показник дорівнює 74%).

Про необхідність проведення більш широких інформаційних заходів серед українців свідчить перелік захворювань, які наші співгромадяни вважають реальною загрозою для свого здоров'я. Вірусні інфекції та грип набрали загалом 37 % голосів, про проблеми з тиском згадали 17 % українців (тоді як, згідно з дослідженням, проведеним Світовим банком, 61 % чоловіків і 74 % жінок у нашій країні не усвідомлюють наявності високого тиску і при цьому мають другу стадію гіпертонічної хвороби). Тільки 6% респондентів згадали онкологічні захворювання, в той час як саме рак є другою причиною смертності в Україні. Про головну причину смертності в нашій країні — серцево-судинні захворювання, практично не згадав жоден респондент. Також лише 2,79 % українців вважають туберкульоз потенційною загрозою своєму здоров'ю, в той час як епідемія в Україні триває з 1995 року, а захворювання передається повітряно-крапельним шляхом. Це також є тривожним сигналом, адже потрібно не тільки розвивати лабораторну діагностику туберкульозу, але й інформувати населення належним чином.

Підбиваючи підсумки, дослідження показало, що українці в цілому усвідомлюють особисту відповідальність за своє здоров'я, але з низки причин, у тому числі й через відсутність інформації і системи профілактичних обстежень, схильні вдаватися до самолікування і звертатися до лікарів тільки вже маючи проблеми зі здоров'ям.

Дослідження проводилося в квітні 2013 року серед жителів України віком від 15 до 59 років. Вибірка становила 1000 осіб, статистична похибка 3%.

Дослідження ініційоване компанією Philips в Україні спільно з фондом Ріната Ахметова «Розвиток України».