Новий 2014-й: з надією на краще

Зазвичай, зустрічаючи Новий рік, ми дякуємо року, що минає, якщо він був вдалим для нас, і радіємо, що нарешті добігає кінця рік нелегкий. Що приніс рік з чортовою дюжиною нашим співгромадянам і для України в цілому, який настрій превалює напередодні новорічних свят і чи залишаємося ми оптимістами, дивлячись у майбутнє?

Українці по-різному оцінюють 2013-й у своєму житті та житті країни. Якщо в цілому цей рік був вдалим для 28% наших співвітчизників, то лише 8% респондентів вважають його хорошим для України. В цілому важким 2013-й назвав майже кожен четвертий (23%) житель нашої країни, тоді як більше половини українців (54%) називають його поганим для України в цілому.

Якщо провести порівняльну характеристику щорічних соціологічних досліджень і відповідей наших співгромадян на запитання: «Яким був рік, що минає, для вас і для України?» за останні чотири роки (з 2010 по 2013 роки), то найгіршим був 2011-й — таким його визначили для себе 41% респондентів, а для країни — 72% (вдалим назвали для себе й України цей рік 16 і 4% відповідно). Найбільш хорошим для наших співгромадян став 2013 рік (як вже писали вище, так вважають 28%), але для України цей рік називають вдалим лише 8%.

Кожний третій українець проводжає минулий і зустрічає Новий рік з гарним настроєм (30%), майже половина опитаних не відчувають особливого підйому і святковості, проте у них відсутні й негативні емоції (44%), а кожний десятий українець зустрічатиме новий рік Коня переважно з поганим настроєм. 16% наших співгромадян ще не визначилися зі своїми почуттями і не змогли відповісти.

Втішає, що більшість українців не втрачають надії та залишаються оптимістами. Так, 59% респондентів вважають, що майбутній рік буде вдалим для них і 42% сподіваються, що він буде позитивним також для України. Про те, що 2014-й буде звичайним роком, де будуть чергуватися чорно-білі смуги, підозрюють 28% українців (32% припускають, що таким самим буде наступний рік і для країни в цілому). Майже кожен п'ятий не може похвалитися позитивним настроєм і вважає, що 2014 рік буде в цілому поганим і важким для нашої країни, а кожен десятий українець думає, що наступний рік буде не дуже вдалим для нього і його сім'ї.

Більшість українців зустрічатимуть Новий рік (82%), а 72% святкуватимуть у колі сім'ї. До речі, цей показник є практично незмінним (або росте потроху щорічно) протягом останніх декількох років і доводить ще раз, що для наших співгромадян Новий рік є родинним святом. 13% опитаних планують відзначати цю подію в колі друзів, і лише 2% спочатку зустрінуть Новий рік з рідними, а далі продовжать святкування в різних розважальних закладах. Лише кожен п'ятдесятий не планує відзначати прихід Нового року.

Опитування також показують, що багато українців не уявляють собі цього свята без головного атрибуту — новорічної ялинки. Майже половина респондентів віддають перевагу живій зеленій красуні (46%), а кожен п'ятий зупинив свій вибір на штучній. Не будуть встановлювати ялинку 18% опитаних, а 16% ще не вирішили для себе це питання.

Згідно з соціологічними дослідженнями, святковий бюджет українців складе 4155 гривень або 374 євро (3684 гривень у минулому році). Істотно зросли витрати на подарунки (14,8%), розваги (понад 20%), дещо менше (8,2% ) — на новорічний стіл. Найбільшою статтею витрат українців стануть подарунки (31%).

Новорічний бюджет наших співгромадян нижчий, ніж у більшості європейців, де в середньому витрати на свята складають 450 євро. Для порівняння: росіяни готові витратити 442 євро (що на 13,1% більше, ніж торік), поляки збільшили свій бюджет на 5,4% (268 євро), найбільш економними в порівнянні з минулим роком стали греки: вони збираються витратити на 12,8 % менше (451 євро). Більше всіх виділяють на святкування Нового року жителі Ірландії та Люксембурга — їх бюджет складе 894 і 825 євро відповідно.

Якщо в минулих роках Україна перебувала в кінці списку за загальною сумою новорічних витрат, то сьогодні ми випереджаємо Нідерланди, Польщу і наблизилися до Португалії.

Відповіді на питання «Що може стати для вас причиною скорочення святкових витрат?» показали, що збільшилася кількість людей, які втратили роботу і з цієї причини вимушені заощаджувати. Істотно відрізняються дані у віковому розрізі: літні люди частіше скорочують свої витрати через зниження доходів і очікування подальшого погіршення економічної ситуації. Молодь частіше зазначає основною причиною економії борги і занепокоєння щодо можливої втрати роботи. У Європі спостерігаються подібні тенденції, однак, якщо порівняти з 2011 роком, коли 61% європейців очікували погіршення економічної ситуації, нинішні настрої споживачів можна назвати оптимістичними.

У 2013-му менше опитаних відзначили зростання своїх доходів, в порівнянні з попереднім роком. Однак зросла кількість респондентів, які планують витрачати більше через бажання насолоджуватися святами, незалежно від економічної ситуації. Несподіваним результатом опитування цього року стало зростання популярності споживчих кредитів, що надаються роздрібними мережами. Якщо торік тільки 13% респондентів могли витратити більше під впливом вигідної кредитної пропозиції, то на новорічні свята 2013–2014 вже 21% опитаних готові скористатися споживчими кредитами.

Яку суму українці готові витратити на святковий стіл? Чверть наших співгромадян планують вкластися у бюджет до 500 гривень, кожен п'ятий українець збирається обійтися 250 гривнями, 13% опитаних готові витратити на новорічний стіл до 750 гривень, а кожен десятий, мабуть, керуючись вірою в те, що як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш, планують полегшити свої гаманці на суму до 1000 гривень.

Новорічні свята неможливо уявити без подарунків. Традиційно в Європі та Україні споживачі купують новорічні та різдвяні подарунки в різний час. В Європі пік святкових покупок припадає на перші два тижня грудня (як правило, в цей час 35% європейців активно готуються до свят). В Україні близько 35–40% покупок здійснюються в другій половині грудня. Причина цього криється, по-перше, в різних датах святкування Різдва. А, по-друге, на противагу європейцям, українці з більшим розмахом зустрічають Новий рік, ніж Різдво.

Прекрасна половина населення України робить, як правило, новорічні покупки заздалегідь: основну частину подарунків більшість жінок купують з 15 по 24 грудня. А от третина наших чоловіків гасають по магазинах у пошуках новорічних подарунків в останній тиждень грудня. Відкладають покупку подарунків на останні дні також люди похилого віку. Що стосується Європи, то першими починають святкові приготування завбачливі німці та чехи, останніми — греки.

Гроші, подорожі та смартфони. Саме про такі новорічних подарунки мріє більшість українців (53, 44 і 35% респондентів відповідно). Цікаво, що смартфони піднялися з п'ятої на третю сходинку в порівнянні з минулим роком, в той час як комп'ютери та ноутбуки, які входили до минулорічної трійки лідерів, спустилися на восьме місце в 2013 році. Серед європейців, окрім грошей і подорожей, традиційно до переліку найбажаніших подарунків входять книги (але все ж популярність цього подарунка впала на 10% за останні два роки). Ірландія і Люксембург залишаються єдиними країнами, де перше місце за опулярністю посідають книжки. В Європі кількість бажаючих отримати як новорічний подарунок смартфон також динамічно зростає.

Однак ймовірність того, що українці отримають у подарунок бажане, невелика. Гроші збираються дарувати тільки 22% наших співвітчизників (проти 53% тих, хто хотів би їх отримати у подарунок), смартфони планують купити в подарунок 11% опитаних (35%), а подорожі — лише 8% (проти 44%). Набагато вища ймовірність отримати в подарунок солодощі, косметику або парфуми , а також одяг або взуття — їх в Україні цього року даруватимуть більше (відповідно 40, 36 і 24%). Цікаво, що більшість жителів ПАР також дарують шоколад і цукерки, в Росії на першому місці косметика і парфумерія.

Вперше з 2010 року подарункові ваучери випередили за популярністю гроші. Наприклад, в Бельгії подарункові ваучери займають перше місце серед подарунків вже другий рік поспіль.

Обираючи подарунки для дітей, наші співвітчизники найчастіше віддають перевагу наборам для творчості, різноманітним іграм та конструкторам. Українці стали єдиними, у кого набори для творчості зайняли перше місце серед дитячих подарунків. Більшість європейців вважають за краще ігри, книги та конструктори. Якщо серед європейських країн пріоритети в подарунках для підлітків (12–18 років) розділилися між відеоіграми і книгами, то в Україні та Росії їм в першу чергу збираються дарувати солодощі. До речі, після стабільного зростання з 2010 року, популярність відеоігор йде на спад. Тепер книги є першим вибором при купівлі подарунків для підлітків в 7 країнах. Гроші та подарункові ваучери посідають третє місце за популярністю в цьому році: їх дарують підліткам для того, щоб уникнути помилок надати їм право вибору.

Загалом цього року українці обирають подарунки ще більш ретельно і виважено, проводячи моніторинг кращих пропозицій в магазинах і читаючи відгуки про товари на інтернет-сторінках. Стратегія економії та фокусування на корисних подарунках цього року посилилася серед українських споживачів.

Святкового Вам настрою та гарного нового року!

Використані результати досліджень громадської думки жителів України щодо оцінки року, що минає минає і зустрічі Нового року компанії Research & Branding Group (опитування проводилося з 15 по 25 грудня 2013 року). Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24 областях України, АР Крим, містах Київ і Севастополь. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2176 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає 2,2 %.

А також результати передноворічного дослідження споживчих настроїв від компанії «Делойт», яке проводиться в 17 країнах Європи і ПАР протягом 16 років. Україна бере участь у дослідженні шостий рік поспіль. Цього року в рамках дослідження всього було опитано 17 355 осіб методом інтернет-анкетування протягом другого і третього тижня вересня. У дослідженні від України взяли участь 777 чоловік у віці від 18 до 65 років — жителі Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Львова та Сум. Опитування проводилося на основі репрезентативної вибірки для кожної з країн-учасниць з використанням аналогічної для всіх країн інтернет-анкети.