Мінфін під виглядом лотерей хоче допомогти гральному бізнесу

Створюється враження, що низка положень проекту українських ліцензійних умов писалася Мінфіном не під лотерейних операторів, а для ігровиків. Про це «Ракурсу» заявила експерт у сфері грального бізнесу, кандидат юридичних наук Зоряна Топорецька.

За її словами, у Європі зазвичай не беруть плату за ліцензію для учасників ринку лотерей. «Ліцензія видається на основі тендера, коли претенденти висувають програми й інвестиції в центральну і термінальну системи, гарантують якість і безпеку сервісу для гравців, а для держави — суму податків на добрі справи для соціальних потреб, — пояснює експерт. — Висока плата за ліцензію характерна зазвичай у випадках з гральним бізнесом (казино і букмекерські контори). У цих самих випадках існує оплата за кожну точку реалізації. Для лотерей це нехарактерно».

Вона зазначає, що у фокусі українського регулятора від ухвалення нових ліцензійних умов виграють не класичні лотереї з їхньою низькою ігровою залежністю і високою соціальною віддачею, а гральні автомати (які зможуть замаскуватися під лотереї з візуалізацією) і букмекерство (вони зможуть замаскуватися під лотереї тото або миттєві), де ризики лудоманії набагато вищі, а податки збираються менші.

Юрист також наголосила, що Мінфін всупереч вимогам закону «Про державні лотереї в Україні» розробляв проект ліцензійних умов п’ять років — замість трьох місяців, як це передбачено законом. «І що ж ми бачимо в результаті п’ятирічної роботи? Мінфін просто взяв стару редакцію ліцензійних умов та скопіював туди положення закону „Про лотереї“, корупційні положення свого законопроекту № 4663 (а він містить високі корупційні ризики, що визнано Комітетом ВРУ з питань запобігання та протидії корупції), а також додав до нього лобістські норми, які дозволяють монополізувати ринок на користь одного приватного суб'єкта — українських національних лотерей», — каже Зоряна Топорецька.