Демарш США з Ради ООН із прав людини: що далі?

Сполучені Штати прийняли рішення вийти з Ради ООН з прав людини. Цьому рішенню передували довгі роки критики діяльності організації з боку Вашингтона. Відпочатку створення Ради, яка стала наступницею Комісії ООН з прав людини, США за президентства Джорджа Буша-молодшого відмовлялися входити до її складу, наголошуючи на номінальних функціях та сумнівних здобутках такої установи. Проте за Барака Обами у 2009 році Вашингтон таки долучився до Ради ООН. Тоді низка американських правозахисних груп висловила занепокоєння щодо членства, оскільки разом зі США там перебували РФ, Китай, Алжир та інші країни, які мають довгу історію порушень прав людини.

Торік постійний представник США в ООН Ніккі Хейлі критикувала резолюцію Ради ООН з прав людини щодо Ізраїлю, наголошуючи на тому, що організація не дала оцінки акціям протесту у Венесуелі, під час яких загинула понад сотня осіб. Йдеться про часті обговорення в Раді можливих порушень, вчинених Ізраїлем на окупованих палестинських територіях. США довгий час домагалися усунення цього питання з порядку денного засідань Ради. Також Хейлі згадала про Кубу, Росію, Єгипет, Китай та Венесуелу, які «перешкоджають реформуванню Ради ООН».

19 червня Хейлі наголосила, що «хоче дати чітко зрозуміти, що вихід США не означає відмову від зобов’язань у сфері прав людини». Однак, на думку американського дипломата, Рада ООН є вигрібною ямою політичних упереджень, а також лицемірною і корисливою організацією, яка помилково отримала назву «Рада з прав людини».

Що робить Рада ООН з прав людини?

У 2006 році Генасамблея Організації Об'єднаних Націй створила Раду з прав людини після хвилі критики на адресу іншого органу — Комісії ООН з прав людини, членство у якій мали країни із сумнівною репутацією у згаданій сфері.

До цієї структури ООН входять 47 країн, які обираються кожні три роки шляхом прямого таємного голосування. Групи африканських та азійських держав мають по 13 місць у Раді, група східноєвропейських країн — шість місць, група держав Латинської Америки та Карибського басейну — вісім місць, група західноєвропейських та інших держав — сім місць.

Засідання Ради проводяться щонайменше тричі на рік у Женеві. Організація може скликати спеціальні сесії з метою попередження масштабних порушень прав людини та швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Також відомство випускає щорічний звіт. Рада може надсилати своїх експертів у різні країни і створювати слідчі комісії, які розглядають справи про порушення прав людини.

Діяльність Ради піддається критиці. Наприклад, у 2013 році правозахисні організації протестували проти того, що до складу Ради увійшли представники Росії, Китаю, В'єтнаму, Алжиру та Саудівської Аравії.

Україна входила до складу Ради ООН з прав людини, а зараз виконує роль спостерігача.

Демарш Вашингтона

У вівторок, 19 червня, представник США при ООН Ніккі Хейлі назвала Раду «лицемірною організацією, яка опікується лише про свої власні інтереси і перетворює права людини в насмішку».

Раніше США звинувачували Раду у «хронічній антиізраїльській позиції». У 2017 році Вашингтон заявив, що роздумає над виходом з організації.

«Ми виходимо із Ради ООН з прав людини, оскільки жодна з країн не має сміливості приєднатися до нашої боротьби за реформування цього лицемірного і упередженого органу… Наші зобов’язання не дозволяють нам залишатися частиною лицемірної та упередженої організації, яка знущається з прав людини», — наголосила Хейлі.

«Занадто багато зобов’язань залишилися невиконаними. З першого дня президент США Дональд Трамп вказав на установи та країни, які говорять одне, а чинять інше, і це головна проблема Ради з прав людини», — заявив державний секретар США Майк Помпео.

Перша реакція: що кажуть ООН, ЄС, Ізраїль та правозахисники

ООН сумує

В ООН наголосили на важливості Ради з прав людини і додали, що хотіли б й надалі бачити США у складі цього органу.

«Генеральний секретар хотів би, щоб США залишилися в Раді з прав людини, яка є частиною загальної «архітектури прав людини ООН», — заявив речник ООН Стефан Дюжаррік.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оприлюднив заяву, у якій сказано, що він волів би, аби США залишилися у складі Ради.

Комісар ООН з прав людини Зейд Раад Аль-Хуссейн сказав, що засмучений, але не здивований рішенням США. Зауважимо, що рішення адміністрації Трампа про вихід з Ради ООН було ухвалене на тлі критики практики США забирати дітей нелегальних мігрантів від батьків. Зокрема, Аль-Хуссейн нещодавно розкритикував цю міграційну політику США.

Ізраїль дякує Трампу

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу привітав рішення Вашингтона вийти з Ради ООН з прав людини. Нетаньягу від імені Ізраїлю подякував Трампу, Помпео і Хейлі за їхнє «мужнє рішення проти лицемірства і брехні так званої Ради ООН з прав людини».

Правозахисники проти

Представники американських правозахисних організацій висловили жаль з приводу останнього рішення Білого дому. У спільній заяві, адресованій Майку Помпео, 12 правозахисних груп заявили, що відсутність США в Раді ООН зробить «важчим утвердження прав людини і надання допомоги постраждалим у всьому світі».

Адвокаційні групи звинуватили Вашингтон у тому, що він відмовився від виконання своїх глобальних зобов’язань у питанні захисту прав людини.

«Вихід з Ради ООН Трампа є сумним віддзеркаленням його одновимірної політики в галузі прав людини: захист дій Ізраїлю від критики тут служить ключовим пріоритетом», — сказав виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот.

«Жоден з недоліків у роботі Ради не вимагає виходу з неї, а відсутність США лише посилить слабкі сторони організації», — йдеться у заяві.

Очільник Amnesty International закликав США скасувати своє рішення, водночас, визнавши, що Рада ООН має свої недоліки.

У Євросоюзі знову стурбовані

У Європейському Союзі висловили стурбованість рішенням США залишити Раду ООН.

«США завжди були піонером в області захисту прав людини в усьому світі», — заявила представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні.

На думку Могеріні, таке рішення «зашкодить ролі Вашингтона як захисника і прихильника демократії».

Втім ЄС має намір і надалі захищати права і свободи людини, а також наполягає на підвищенні ефективності Ради.

Великій Британії прикро

Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон висловив жаль через рішення США про вихід з організації.

«Британія хоче бачити реформу Ради з прав людини, але ми прагнемо працювати над зміцненням структури зсередини», — додав глава британського МЗС.

Джонсон також наголосив, що Рада ООН з прав людини є важливою у питанні притягнення країн до відповідальності.

Китай шкодує, але кпинить над США

У Пекіні зазначили, що шкодують про вихід США з Ради ООН. Державні ЗМІ Китаю заявили, що імідж США у світі як захисника прав людей нині «перебуває на межі краху».

Представник МЗС Китаю Ген Шуан додав, що Пекін продовжить роботу з усіма сторонами задля «здорового розвитку прав людини за допомогою конструктивного діалогу і співпраці».

Окрім цього, дипломати наголосили, що США ігнорують факти щодо прогресу Китаю у питанні дотримання прав людини. У Пекіні також критикують США за проблеми, пов’язані з расизмом та насиллям із застосуванням вогнепальної зброї. Водночас Reuters зауважує, що правляча Комуністична партія Китаю продовжує боротися з політичним інакомисленням, а десятки правозахисників та активістів перебувають за ґратами.

Росія хоче посісти місце США

Москва висунула свою кандидатуру на виборах до складу Ради ООН з прав людини на 2021−2023 роки після того, як США оголосили про вихід з організації. Окрім цього, Кремль розкритикував рішення Вашингтона про вихід з Ради ООН.

«США хотілося б перетворити Раду на слухняний інструмент просування своїх інтересів і покарання неугодних країн», — заявили в РФ.

Що далі?

Посол США Ніккі Хейлі у своїй промові наголосила, що порушники прав людини продовжують перебувати і обиратися до складу Ради ООН. Хейлі стверджує, що Рада політизує свої звіти, зокрема публікуючи окремі «позитивні звіти про права людини».

Експерти зауважують, що з виходом США з Ради ООН іншим урядам доведеться подвоїти свої зусилля, щоб забезпечити розгляд організацією найсерйозніших проблем, пов’язаних з дотриманням прав людини у світі. Однак варто визнати, що Рада ООН є номінальною міжнародною структурою, яка лише артикулює фактами про порушення прав людини, але фактично вплинути на ситуацію у тій чи іншій країні не здатна.