Зламати систему: що змінилося за 100 днів голодування Сенцова

Олега Сенцова окупаційна влада Криму викрала 10 травня 2014 року в Сімферополі разом з Олександром Кольченком, Геннадієм Афанасьєвим та Олексієм Чирнієм. Усіх затриманих українців обвинуватили в підготовці терактів. Після цього Сенцова етапували до московського СІЗО Лефортово, де намагалися вибити зізнання. У серпні 2015 року російський суд засудив його до 20-річного ув’язнення в колонії суворого режиму. Навесні 2018 року Сенцов оголосив голодування.

«Або я помру в колонії, або мої умови будуть виконані», — заявив Сенцов 14 травня.

Впродовж весни-літа в Україні та світі відбувалися різні акції та заходи на підтримку Сенцова, а з колонії у Лабитнангі надходили звістки про стан здоров’я українського режисера. Сьогодні минає 100 день голодування Сенцова, за яким «стурбовано» спостерігає світ. За ці сто днів незмінним залишилося те, що український політв’язень досі залишається за ґратами російської в’язниці. Давайте пригадаємо як минули ці 100 днів.

Серпень

21 серпня — 100 день голодування Сенцова. Міністерство закордонних справ України знову повторило вимогу до Росії негайно звільнити українського режисера.

«100 днів голодує Сенцов. Страшна цифра. Людське життя — найвища цінність. Вимагаємо від РФ негайно звільнити Олега», — написала речниця МЗС України Мар’яна Беца.

Попри неодноразові заклики лікарів припинити голодування, Сенцов продовжує свій протест. Росія не йде на поступки у питанні звільнення українських політв’язнів. За словами адвоката Сенцова, таким чином Москва намагається показати іншим, що «жарти з ними погані».

20 серпня — кінематографісти Чехії оголосили «ланцюгове» голодування на підтримку Сенцова.

18 серпня — відбулася зустріч канцлера Ангели Меркель з Путіним, на якому не піднімалося питання Олега Сенцова, хоча напередодні зустрічі Порошенко у телефонній розмові закликав Меркель обговорити це з очільником Кремля. На прес-конференції канцлер тільки пообіцяла, що обговорить з президентом РФ права людини.

15 серпня — Кремль відповів на прохання мами Сенцова помилувати сина. Сестра українського режисера вважає, що відповідь адміністрації Володимира Путіна є свідченням того, що її брата не збираються звільняти.

14 серпня — до Сенцова пустили російську правозахисницю Зою Свєтову. Сам Сенцов назвав свій стан «передкритичним». За словами Свєтової, Сенцов «в основному лежить, схуд, за його словами, на 17 кг, за словами лікарів — на 11 кг, говорить, що швидко втомлюється, періодично з’являються болі в серці».

12 серпня — омбудсмен РФ заявила, що з Сенцовим «все в порядку». Напередодні ЗМІ повідомляли, ніби українського режисера помилували, але згодом звільнення Сенцова спростувала Федеральна служба виконання покарань Росії.

9 серпня — російська сторона оприлюднила світлини Сенцова. Не відомо, коли ці фото були зроблені.

9 серпня — з метою домогтися реакції на листи про помилування Сенцова активісти розпочали акцію «Напиши листа Путіну».

8 серпня — Сестра політв’язня отримала від брата листа, в якому він повідомляє про свій критичний стан. За її словами, ситуація катастрофічна: Сенцов майже не встає і відмовляється від перевезення до цивільної лікарні, оскільки не переживе етапування. Його тримають в інформаційному вакуумі. Він не знає, що відбувається у світі.

7 серпня — до незаконно ув’язненого у Росії українського режисера погрожують застосувати каральну медицину, зокрема, насильницьке годування.

«Жодні лікарі мене не вилікують, тому що я не хворію, а голодую і не збираюся зупинятися», — заявив Сенцов.

7 серпня — адвокат заявив про погіршення стану здоров’я Сенцова. Захисник розповів, що у режисера сильно знизився гемоглобін, що призвело до анемії, а також дуже низький пульс, близько 40 ударів на хвилину. Сенцов відчуває слабкість по всьому тілу.

3 серпня — Росія не пустила Amnesty International до Сенцова. Міжнародна правозахисна група заявляє, що влада Росії без пояснення причин відмовила в зустрічі з українським режисером.

Липень

30 липня — на фасаді мерії Парижа з’явилося фото Сенцова.

25 липня — Європейський суд з прав людини знову закликав Сенцова припинити голодування, а Росію — забезпечити належне лікування українського політв’язня.

20 липня — Київ звернувся до Ради Європи та ООН з проханням вплинути на РФ: Москва повинна допустити до Сенцова іноземних лікарів.

19 липня — адвокат Сенцова розповів, що політв’язень переніс близько тижня тому другу серйозну кризу. Після цього він погодився вживати поживну суміш. Йому стало дуже зле, тому його вирішили госпіталізувати і почати годувати примусово. Сенцов відмовився від цього з обіцянкою, що почне сам приймати суміш під наглядом лікаря. Зараз політв’язень приймає в день по дві ложки такої суміші та не збирається припиняти голодування.

18 липня — Росія надала Європейському суду з прав людини інформацію щодо здоров’я Олега Сенцова.

16 липня — у Гельсінкі Трампа зустрівся з Путіним. Нічого путнього для Сенцова і решти світу ця зустріч не принесла.

15 липня — у Гельсінкі відбувся мітинг проти зустрічі Трампа з Путіним.

13 липні — у Кремлі відреагували на звернення матері Сенцова до Путіна.

13 липня — українські активісти почали у соцмережах новий флешмоб #SaveOlegSentsov, щоб нагадати президенту США Дональду Трампу про політв’язнів, яких утримують у російських колоніях, напередодні його зустрічі з очільником Кремля.

10 липня — правозахисниця Тетяна Щур повідомила, що отримала листа від Сенцова.

«Він жартує, миється в душі, передає привіт Саші Кольченку. Пише, що в душі побачив у дзеркалі, що він із Сашком тепер приблизно однієї комплекції, наказує йому „не паритися“ і їсти за двох. Пише, що йому важливо знати, що взагалі щось відбувається, і що Наталя (Каплан) йому багато чого з цього розповіла. Олег передає привіт „всім нашим і всім хорошим людям“. Подробиці пізніше», — написала Щур.

7 липня — Сенцов повідомив, що почуває себе нормально, хоча й «не так прекрасно, як може здатися деяким уповноваженим правозахисникам». Також він розповів, що через цензуру листи доходять до нього дуже довго. Звичайні паперові листи з України можуть йти місяць і стільки ж назад. Спочатку листи читає цензор, потім «інші зацікавлені особи», його роздруковують і віддають політв’язню.

5 липня — у російській колонії «Білий ведмідь» вперше за чотири роки відбулося короткострокове побачення Олега Сенцова та його сестри Наталії Каплан. За її словами, політв’язень надзвичайно вдячний, що люди не опускають руки і продовжують боротися. «Вчора йому було дуже погано, сьогодні — нормально. Стан погіршується до вечора. Найважчий період був у перші три тижні голодування. Зараз йому ставлять крапельниці, без яких він би не вижив», — розповіла сестра Сенцова.

Припиняти голодування Олег Сенцов не збирається. Планує йти до кінця і вірить у перемогу.

2 липня — акції на підтримку бранця Кремля пройшли в Україні та ще в 20 країнах світу.

Червень

30 червня — адвокат Дмитро Дінзе заявив, що російська влада отримала два прохання про помилування Олега Сенцова. Також захисник зазначив, що юридично про помилування не обов’язково повинна просити сім’я. Це може бути певна людина, якій не байдужа доля Сенцова.

28 червня — омбудсмен РФ визнала наявність проблем зі здоров’ям у Сенцова.

26 червня — російська сторона заявила, що політв’язень не захотів пройти огляд у лікарів, яких оберуть адвокат та родичі. За словами російського омбудсмена Москалькової, український режисер «встає та розмовляє".

25 червня — стало відомо про прохання генсека Ради Європи щодо Сенцова. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини, він має право просити про помилування. У Кремлі заявили, що лист генсека Ради Європи не допоможе звільнити Сенцова.

21 червня — посли країн «Великої сімки» (G7) закликали до обміну незаконно ув’язнених в Росії українських політичних в’язнів, зокрема й Олега Сенцова. Напередодні депутати парламенту Чехії закликали Росію звільнити українця.

21 червня — Сенцов перебуває у медичній частині. У нього проблеми із нирками та серцем. Він випиває тільки 3,5 л води на день, щодня йому ставлять крапельниці.

21 червня — Сенцов прокоментував пропозицію ЄСПЛ припинити голодування. Бранець Кремля попросив передати ЄСПЛ «великий привіт», нагадавши, що його скарга на дії РФ вже декілька років не розглядається судом. При цьому суд назвав її колись пріоритетною.

19 червня — у Кремлі заявили, що кампанія Save Oleg Sentsov та громадський резонанс не вплинуть на так зване рішення суду у справі українського режисера. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Сенцов сам повинен звернутися з проханням про помилування до Володимира Путіна.

18 червня — у Москві відбулася зустріч Людмили Денісової із її російською колегою Тетяною Москальковою, де сторони почали розробку «дорожньої карти» відвідування політв’язнів.

15 червня — Стівен Кінг та інші відомі письменники написали Путіну листа із закликом звільнити Сенцова.

15 червня — уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила, що стан Сенцова задовільний і він за час голодування навіть «додав у вазі». За її словами, бранець Кремля щодня отримує крапельницю з повним набором всіх поживних речовин, білків і вітамінів.

«У вазі він не тільки не втратив, а й два кілограми додав», — заявила Москалькова.

14 червня — сестра Сенцова Наталя Каплан повідомила, що український режисер перебуває у медичній частині. Днями його відвозили до реанімації. Каплан заявила, що здаватися чи помирати він не збирається.

14 червня — Європейський парламент переважною більшістю ухвалив резолюцію, що закликає до негайного звільнення Сенцова.

14 червня — у Росії стартував Чемпіонат світу з футболу. Бойкоту спортивного турніру не відбулося, ФІФА обрала Росію, а світ заплющив очі на дії Кремля на міжнародній арені, оскільки спорт та гроші поза політикою, хоча Сенцова і шкода.

13 червня — стало відомо, що Сенцов бере участь у підготовці вистави та екранізації своєї пророчої утопічної п'єси, яку він написав ще до ув’язнення. У ній герої не мають імен, а лише номери — від 1 до 10. Все життя номерів підпорядковане суворим правилам, а головним у їхньому світі є Нуль. Також серед інших персонажів — вартові, які говорять номерам коли їсти, лягати спати, рухатися і т. д. Проте одного разу цей порядок руйнується.

8 червня — стартував другий етап глобальної кампанії #SaveOlegSentsov на підтримку режисера Олега Сенцова.

7 червня — Сенцов розповів у листі до російської правозахисниці Тетяни Щур про те, його перевели в санчастину табору і надали окрему палату.

«Всі розуміють, що я не відступлю», — написав українець.

6 червня — Велика Британія закликала Росію звільнити 70 українських політв’язнів. Британське дипломатичне відомство також висловило стурбованість станом здоров’я українців, яких незаконно утримують в російських тюрмах — Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Шумкова та Володимира Балуха.

5 червня — Сенцов написав листа лідерам країн «Великої сімки». У листі він висловив сподівання, що лідери іноземних країн допоможуть усім українським політв’язням та не будуть приділяти увагу окремій особистості.

«Шановні панове! Дякую Вам велике за те, що ви і ваші країни робите для України. Нам ще багато належить зробити самим і з вашою допомогою. Наприклад, перемогти в цій гібридної війні з нашим ворогом. З приводу ситуації з українськими політв’язнями, я сподіваюся, що ви щось зможете зробити для вирішення їхніх доль і не будете зосереджуватися на одній особистості, наприклад, мені. А допоможете багатьом. Удачі вам у вашій нелегкій справі! Слава Україні!», — йдеться у листі українського режисера.

1 червня — стартувала глобальна акція #SaveOlegSentsov. Щоб підтримати бранців Кремля українці влаштовували акції у понад 70 містах світу. Перші такі акції відбулися у низці українських населених пунктів, а також у Брюсселі, Нью-Йорку та Тель-Авіві.

Травень

31 травня — ув’язнений в РФ українець Олександр Кольченко (Тундра) також оголосив голодування. В той час як Сенцов вимагає звільнити всіх політв’язнів, вимога Кольченка — звільнити Сенцова. Інших вимог, окрім випустити із-за ґрат українського режисера, у нього немає.

20 травня — дисидент Семен Глузман, який 10 років провів у радянських таборах, відреагував на голодування Сенцова.

«Це важко коментувати, тому що світ звідси здається трохи іншим, ніж коли ти знаходишся в тюрмі. Коли ми там оголошували голодування, не було надії на здійснення якогось дива… Я розумію, що Сенцов знаходиться в подібній ситуації… Йому набагато гірше, ніж було мені. Я хотів жити, я не сподівався на те, що світ дізнається про мене. Я розумів, що я один проти тоталітарного зла. Йому гірше — він знає, що весь світ може йому допомогти, але не допоможе, і в цьому трагедія Сенцова. Ніхто не буде посилати війська НАТО або якісь ще для того, щоб звільнити його із зони. Це страшна трагедія людини, яка, ймовірно, буде змушена або померти, або здатися… Проблема не в Сенцові, а в тому, що, на жаль, поруч з нами ожив Радянський Союз. Може, навіть у страшнішій формі», — зауважив Глузман.

16 травня — представник України в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої робочої групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що немає жодного прогресу у питаннях звільнення заручників.

«Це викликає величезне занепокоєння, особливо на тлі останніх тривожних новин про погіршення стану здоров’я наших політв’язнів і заручників, про оголошене Сенцовим голодування, тривале голодування Володимира Балуха», — наголосила Геращенко.

16 травня — у колонії Лабитнангі розповіли про стан здоров’я режисера. Регіональне управління Федеральної служби виконання покарань Росії заявило, що Сенцов знаходиться під постійним наглядом медпрацівників, а стан його здоров’я задовільний.

16 травня — президент Петро Порошенко відреагував на рішення Олега Сенцова розпочати голодування. Він зазначив, що влада докладатиме зусиль для звільнення усіх українських політв’язнів, яких утримують на території окупованого Криму, Донбасу та на території Росії.

«Я закликаю міжнародну спільноту продовжувати тиск на Кремль, аби українські політв’язні якнайшвидше повернулися додому, до своїх родин», — йдеться в повідомленні.

14 травня — український політв’язень Олег Сенцов 14 травня оголосив про початок безстрокового голодування, висунувши Кремлю лише одну вимогу: відпустити всіх громадян України, яких утримує влада РФ на своїй території і в анексованому Криму. Сенцов заявив, що готовий померти, якщо вимоги не будуть виконані.

«Я, Сенцов Олег, громадянин України, незаконно засуджений російським судом, перебуваючи в колонії міста Лабитнангі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 року. Єдиною умовою його припинення є звільнення всіх українських політв’язнів на території РФ, — йдеться в заяві українського режисера, яку передав адвокат Дмитро Дінзе.

Тоді Сенцов сподівався, що голодування змусить Європейський суд з прав людини розглянути його скаргу, оскільки донині жодної реакції з боку ЄСПЛ, куди було подано скаргу, не надходило.

Наприкінці записки політв’язень написав українською мовою: «Разом і до кінця. Слава Україні!».