До кримінальної відповідальності притягнуть керівників і організаторів військових навчань, під час яких вибухнув «Молот»

Сьогодні під час засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, генпрокурор Юрій Луценко прокоментував трагічний інцидент, який стався у липні на території Рівненського полігону. Нагадаємо, тоді внаслідок вибуху міномету «Молот» загинуло троє військових, ще дев’ятеро отримали поранення. Загалом впродовж останніх двох років «Молот» забрав життя 13 військових, ще 30 дістали поранення.

«Технічні висновки, висновки експертизи дуже прості — через поки що до кінця не встановлені причини (чи то конструкторські недоліки, що призвели до вигорання розжарювача, або погану його чистку в бойових умовах) перша міна не накололася, не спрацювала. Запобіжник замість передбаченого документацією двовушкового був встановлений одновушковий, внаслідок чого друга міна впала вниз безперешкодно. Під вагою обох не вистачило реактивної сили піднятися, стався вибух всередині міномета. На це наклалися грубі порушення порядку проведення тренувань, що привело до значних жертв», — резюмував Луценко.

Слідство опрацьовує кілька версій інциденту з розривом міномета на Рівненщині, зокрема людський фактор і незадовільний технічний стан «Молотів».

«Щодо випадку на Рівненському полігоні. Слідство висунуло кілька версій, зокрема людський фактор, неякісні боєприпаси, незадовільний технічний стан мінометів», — сказав Луценко.

З його слів, в рамках розслідування допитано 55 осіб, вилучено чотири міномети, технічну документацію, проведено слідчі експерименти, призначено 14 експертиз, з яких шість уже зроблено.

Генпрокурор уточнив, що є дві причини трагічних інцидентів, пов’язаних з мінометами «Молот» — технічні, якими мають займатися Генштаб Збройних сил України, завод-виробник і компетентні інженери-конструктори, та грубі помилки проведення навчань, які мають ознаки кримінального правопорушення.

«І керівники і організатори військових навчань, звичайно, будуть притягнені до кримінальної відповідальності», — повідомив очільник Генеральної прокуратури.

Він додав, що до відповідальності притягнуть тих, хто всупереч нормативам не забезпечив техніку безпеки при бойових стрільбах на Рівненському полігоні.

«Це вже очевидне грубе порушення усіх правил безпеки і відповідних нормативних документів», — зазначив Луценко.

Він також уточнив, що під час відпрацювання слідчих версій по факту розриву міномета на Рівненському полігоні встановлено, що інтервал між мінометами складав 5−10 м замість необхідних 20−40 м. Окрім цього, підтверджено факт подвійного зарядження внаслідок не спрацювання запобіжника, тоді як виліт першої міни не відбувся — через те, що не спрацював спусковий механізм.

Нагадаємо, перший інцидент з «Молотом» стався у липні 2016 року на полігоні «Широкий лан», що у Миколаївській області. Тоді внаслідок вибуху міномета загинуло двоє, десятеро військових було поранено. Згідно з висновками Військової прокуратури, під час навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 року випуску.

Згодом армійцям передали ще 200 нових мінометів «Молот». Після цього сталося кілька нових випадків вибухів мінометів «Молот» зі смертельними і травматичними наслідками: зокрема двоє бійців загинули у донецькій Новомихайлівці, троє - у березні 2017 року в Авдіївці Донецької області. Цьогоріч у липні під час навчань з бойовою стрільбою на Рівненськомуполігоні загинуло троє бійців, ще дев’ятеро були поранені. А 23 вересня під час виконання бойового завдання на Донеччині у каналі ствола М120−15 «Молот» розірвалася міна. Цього разу обійшлося без жертв.

Зауважимо, що після інциденту з «Молотом» на Рівненщині президент Петро Порошенко тимчасово заборонив Збройним силам України використовувати цю модель мінометів. Повідомлялося, що заборона на використання мінометів діятиме до завершення розслідування.