Астрономи знаходять все більше свідчень наявності дев’ятої планети Сонячної системи (ІНФОГРАФІКА)

Після позбавлення Плутона статусу планети в 2005 році, їх у Сонячній системі залишилося лише вісім.

Втім, вчені знаходять все більше доказів можливого існування ще однієї планети, повідомляє видання ScienceAlert.

Астроном з Каліфорнійського технологічного інституту Майк Браун, відкривач планетоїда Ерида, відомий перш за все, як людина, чия наукова діяльність призвела до втрати Плутоном звання планети, з 2016 року шукає докази наявності дев’ятої планети на орбіті у віддаленій частині Сонячної системи.

Підозри на присутність прихованої планети вперше з’явилися, коли Браун і його колеги помітили, що групи об'єктів у холодних областях пояса Койпера розташовувалися не там, де мали б бути.

Є кілька причин, чому це могло статися. Можливо, прогнози були невірними. Можливо, дані щодо об'єктів поясу Койпера містили деякі помилки. Або, можливо, на орбіти цих об'єктів вплинула якась невідома значна маса, така як планета.

Нещодавно Браун працював з іншим астрономом Каліфорнійського технологічного інституту Костянтином Батигіним, щоб розробити новий метод визначення ймовірності зсуву в окремих вимірах для об'єктів поясу Койпера.

Ґрунтуючись на цьому новітньому аналізі, учені дійшли висновку, що існує невелика ймовірність того, що скупчення крихітних крижаних об'єктів згрупувалися таким чином самі по собі. Більш ймовірно, що на них вплинуло щось ззовні.

«Хоча цей аналіз не говорить нічого прямо про те, чи існує дев’ята планета, це свідчить, що гіпотеза про її наявність ґрунтується на міцній основі», — зауважує Браун.

Раніше вважалося, що дев’ята планета може мати розміри в чотири рази й масу приблизно в 10 разів більшу, ніж Земля, з орбітою, що розташованою в 75 разів далі, ніж Плутон. Останні дані вказують, що вона, ймовірно, дещо менша.

«Біля п’яти мас Землі. Дев’ята планета, ймовірно, дуже нагадує типову екстрасолярну суперземлю», — зазначає Батигін.

Комп’ютерне моделювання показує, що така планета може бути не лише величезною Землею, а й мати еліптичну орбіту на відстані від 400 до 800 астрономічних одиниць від Сонця. Одна астрономічна одиниця — це відстань від Землі до Сонця. Орбіта Плутона коливається на відстані від 30 до 50 астрономічних одиниць. Найбільш віддалений із відомих об'єктів Сонячної системи -FarFarOut, розташований за 140 астрономічних одиниць.

Втім, хоча докази існування ще однієї планети є значними, але все ще непрямими, оскільки наразі астрономи не можуть заглянути так далеко у віддалені райони Сонячної системи, щоб їх перевірити.

«Хоча знаходження дев’ятої планети є великим викликом для астрономії, я дуже оптимістичний, що ми зможемо її представити протягом наступного десятиліття», — резюмує Батигін.

Нагадаємо, про відкриття віддаленого космічного об'єкта, котрий отримав жартівливу назву FarFarOut, стало відомо минулого тижня.