Щодо люстрації чиновників позиція сильна в обох сторін — заступник міністра юстиції

Заступник міністра юстиції Іван Ліщина розповів про позови проти України до Європейського суду з прав людини, які подали люстровані відповідно до закону «Про очищення влади» українські чиновники. У Мін’юсті справи щодо люстрації вважають складними, оскільки обидві сторони «мають сильні позиції».

«Не готовий прогнозувати, справа складна. Будемо відверті: є сильна позиція з обох сторін. Як Європейський суд це збалансує? Не знаю», — зазначив Ліщина, пише «Цензор.НЕТ».

За його словами, більшість справ, які наразі комуніковано Мін’юсту, з тих, що були зупинені в очікуванні рішення Конституційного суду.

«Ми ж показуємо, що таке призупинення можна скасувати і розглянути справу по суті. Тобто, що заявники ще не пройшли повністю національні суди», — додав представник профільного міністерства.

Ліщина має сумніви щодо того, що навіть якщо ЄСПЛ стане на бік люстрованих чиновників, його рішення буде бланкетним. Чиновник також висловив здивуваня «дуже швидкій комунікації» у цих справах.

«Це ж не кримінальні справи. Цивільні можуть зазвичай лежати 5−10 років. Не знаю, чому ЄСПЛ вважав за необхідне порушити саме це питання за прискореною процедурою», — сказав Ліщина.

Представник Мін’юсту не знає, чи ЄСПЛ цьогоріч оприлюднить рішення щодо позовів люстрованих чиновників проти України. Він додав, що у даному випадку йдеться про 11 таких справ у ЄСПЛ.

Нагадаємо, ще у жовтні 2016 року директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко заявила, що люстрація спрацювала на 98%. Тоді у Мін’юсті повідомили про окремі випадки ігнорування рішень про люстрацію. Йшлося про Генеральну прокуратуру, Державну фіскальну службу та Адміністрацію президента. Зокрема, генпрокурор Юрій Луценко призначив першим заступником прокурора Криму Олега Валендюка, який потрапив під люстрацію. Тодішній глава ДФС Роман Насіров повернув на посади понад 15% люстрованих посадовців.

У Мін’юсті визнали, що безліч посадовців оскаржують звільнення. У 2016 році суди розглядали понад 1,3 тис. позовів від тих, хто потрапив під дію закону про очищення влади. У квітні 2018 року ЄСПЛ запропонував Україні укласти мирові угоди з деякими люстрованими чиновниками. Загалом за три роки дії закону про очищення влади до ЄСПЛ було подано близько 90 заяв від люстрованих чиновників, понад 70 таких заяв зареєстрували.

Закон про люстрацію був ухвалений 16 вересня 2014 року. Він забороняє високопосадовцям часів президентства Віктора Януковича обіймати посади в держорганах впродовж 5−10 років. Крім цього, люстрації підлягають особи, що займали посади в Комуністичній партії СРСР або однієї із союзних республік, починаючи від секретаря районного комітету і вище, в комсомольських організаціях, органах КДБ. Водночас Рада дозволила президенту Петру Порошенку скасовувати люстрацію військових і силовиків.