Фінансувати слід не трансплантацію, а відділення реанімації — трансплант-координатор

Проблема трансплантації не в самій трансплантації, а в інших галузях медицини. Фінансувати потрібно не трансплантацію, а відділення реанімації. Таку думку в інтерв’ю «Ракурсу» висловив Ігор Писаренко, лікар-анестезіолог, трансплант-координатор (Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги, м. Запоріжжя).

Як приклад він навів Білорусь, де спочатку оснастили відділення реанімації сучасною апаратурою, навчили і мотивували персонал, потім створили систему трансплант-координації.

«Дуже важлива деталь: обладнання для діагностики смерті мозку не є в реанімаціях чимось чужорідним. Воно повинно там бути. Якщо у відділенні реанімації немає газоаналізатора, в цивілізованих країнах таке відділення не могло б функціювати», — наголосив лікар.

За його словами, забезпеченість реанімаційних відділень газоаналізаторами в цивілізованих країнах — 100%, в Україні — 1,4%.

«Двадцять років ми говоримо ні про що. Ми не будуємо систему. Вона повинна включати діагностику смерті мозку і створення листів очікування», — пояснив Писаренко.

Він також розкритикував новий закон про трансплантацію органів: «Система, яка змальована в законі 2018 року, абсолютно непрацездатна. Зафіксовано норму, що здатна погіршити ситуацію в найближчому майбутньому».

«У новому законі мене надзвичайно здивувало те, що виділили групи людей, які не можуть бути донорами органів. У всьому світі це симетрично. Наприклад, воїни АТО. Тобто автори закону вважають, що донорство — це погано і від нього потрібно когось захищати. Для мене це неприйнятно», — додав лікар.