Рада затвердила судові новації Зеленського щодо забезпечення позовів і касаційного оскарження

Верховна Рада 15 січня в цілому ухвалила поданий президентом України законопроект щодо забезпечення позовів і касаційного оскарження.

За ухвалення проекту закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» у сесійній залі знайшлося 237 голосів.

Законопроект № 2314 25 жовтня 2019 року подав у Раду президент України. На початку грудня Рада ухвалила проект у першому читанні.

Його головними новаціями є позиція щодо забезпечення позову і підвищення статусу Верховного суду. Наприклад, неврахування його висновку стає підставою для касаційного оскарження.

Із заходів забезпечення позову виключається передача речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору. Водночас не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави чи органу місцевого самоврядування.

У змінах до Господарського процесуального кодексу зазначається, що у випадку, якщо заява про відвід судді надійшла на розгляд суду пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Інший важливий нюанс: заява, подана з порушенням правил підсудності перестане бути підставою для відмови у видачі судового наказу. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Законопроект змінює також перелік виключних підстав касаційного оскарження неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Зокрема, йдеться про такі підстави:

• суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду;
• скаржник вмотивовано обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
• відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Новий закон виключає таку підставу для скасування рішень і передачі справи на новий розгляд (продовження розгляду) як розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв’язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Це має на меті знівелювати можливість пропуску строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції спору.

Крім того, запроваджується обов’язковість долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надання іншим учасникам справи.

Раніше «Ракурс» повідомляв, що пропоновані президентом зміни визначають малозначними в розумінні Цивільного процесуального кодексу справи щодо захист честі та гідності, розірвання шлюбу та сплати аліментів.