День пам’яті та примирення: Україна вшановує жертв війни та розвінчує «переможні» міфи РФ (ФОТО, ВІДЕО)

День пам’яті та примирення відзначають в Україні 8 травня. Цього дня світ згадує та вшановує пам’ять про 80 млн жертв Другої світової війни, яка стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Десятки мільйонів життів обірвалися через воєнне лихоліття світового масштабу: солдати гинули на фронтах, в окопах, цивільні — під час бомбардувань, у полоні, концтаборах.

7 травня 1945 року було підписано акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23.01. З цієї нагоди у багатьох містах Європи та США відбулися велелюдні святкування. Водночас у радянській ідеології пам’ять про війну залишалася центральною впродовж десятиліть й помпезно плекався культ перемоги. Навіть День Перемоги було призначено не точно в річницю капітуляції Німеччини, а днем пізніше — 9 травня, ймовірно, з метою виокремлення ролі СРСР у війні та привласнення перемоги.

Однак до початку Другої світової війни — у міжвоєнний період — Москва і Берлін разом працювали над руйнуванням ладу, встановленого після Першої світової війни. Впродовж 1922−1933 років Радянський Союз допомагав Німеччині відновлювати військовий потенціал, а у 1930-х роках — обидві країни поводилися як ідеологічні вороги, що дозволило їм отримати підтримку міжнародного співтовариства. Накопичені сили Сталін та Гітлер використали для спільного розв’язання Другої світової війни.

Гітлер пообіцяв Сталіну сприяння у реалізації геополітичних планів на країни Балтії, Польщу (територій Західної України та Західної Білорусі), Фінляндії, а також у сфері торговельно-економічних відносин. Згодом у війні проти Польщі СРСР і Німеччина діяли як союзники: координували авіанальоти, спільно роззброювали польські частини, поступалися один одному захопленими територіями і навіть провели спільний військовий парад.

19 серпня 1939 року нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов передав до Берліна проект пакту про ненапад між двома країнами. Угода гарантувала Гітлерові спокій на східних рубежах Німеччини і дозволяла, «не озираючись», воювати з Польщею, Францією та Британією. 23 серпня до Москви прибув міністр закордонних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп. Переговори завершилися підписанням «пакту Молотова — Ріббентропа». Ця угода стала механізмом, який «відчинив двері» для нової світової війни.

Того ж дня 1939 року Сталін публічно висловився про необхідність підштовхнути Європу до масштабної війни, яка б стала увертюрою до «світової революції».

Виступаючи на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б), радянський вождь наголосив:

Питання війни чи миру вступає в критичну для нас фазу. Якщо ми укладемо договір про взаємодопомогу з Францією і Великою Британією, Німеччина відмовиться від Польщі. Війна буде відвернена… Якщо ж ми приймемо пропозицію Німеччини про укладення пакту про ненапад, вона, звичайно, нападе на Польщу, і втручання Франції та Англії у цю війну стане неминучим. Західна Європа зазнає серйозних збурень та розрухи… ми зможемо сподіватися на наш успішний вступ у війну. Досвід двадцяти останніх років показує, що в мирний час неможливо мати в Європі комуністичний рух настільки сильний, щоб більшовицька партія змогла захопити владу. Диктатура цієї партії стає можливою лише в результаті великої війни. Ми зробили свій вибір, і він зрозумілий.

Водночас участь українців у Другій світовій війні не обмежувалася періодом протистояння між СРСР і Німеччиною у 1941−1945 роках, оскільки війна від початку відбувалася на теренах України. У складі польської армії українці воювали проти Німеччини з перших годин війни 1 вересня 1939 року. А ще до її початку, 14−18 березня 1939 року, солдати Карпатської України воювали за власну свободу з Угорщиною, яку підтримувала гітлерівська Німеччина. В перший день Другої світової війни німецька авіація бомбила Львів, упродовж першої половини вересня — Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Не став несподіванкою для керівництва СРСР і безпосередній напад Гітлера 22 червня 1941 року. Починаючи з квітня і 22 червня комуністичне керівництво отримало десятки різноманітних повідомлень і розвідданих про плани Третього Рейху. Уночі 22 червня 1941 року Молотов отримав від німецького посла у Москві ноту про початок війни. О 4.00 глава німецького МЗС також повідомив радянського посла у Берліні Володимира Деканозова про початок війни та вручив письмовий меморандум, де було викладено претензії німецького уряду до СРСР та пояснення причин нападу.

У наші дні, починаючи з 2004 року, рішенням Генеральної асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно із законом «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років».

У ці травневі дні Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв цієї жахливої війни. Відзначення Дня пам’яті та примирення, а також 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна вирішувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, — зазначив міністр оборони Андрій Таран.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті