День Соборності України святкують 22 січня

День Соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату — 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року четвертим універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік — 22 січня 1919 року — на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія — об'єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.

Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня. 1 листопада 1918 року постала ЗУНР, а згодом її лідери ініціювали переговори про об'єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові «передвступного» договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу.

3 січня 1919 року рада ЗУНР у Станіславові (нині — Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об'єднання двох частин України в одну державу. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. З утвердженням влади російських більшовиків ці свята намагалися стерти з суспільної свідомості. Однак, пам’ять про об'єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України місті Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

У 71-у річницю Акту злуки — 22 січня 1990 року — в Україні відбулася ще одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій — «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом.