Куди поділися океани Марса — учені знайшли несподіване пояснення

Марс, тепер відомий як Червона планета — за кольором своїй безмежних пустель, у далекому минулому був більш блакитним. Поверхня планети містить докази того, що колись на Марсі була велика кількість води, яка утворювала навіть океани.

Існують різні теорії щодо того, куди ця вода поділася — популярною є думка, що вона в той чи інший спосіб розсіялася у космос. Натомість учені з Каліфорнійського технологічного інституту вважають, що насправді вода Марсу досі залишається на планеті, але «у пастці». Про це повідомляє прес-служба вишу.

Нове дослідження учених свідчить, що значна частина води Марса — від 30 до 99% - могла опинитися у складі копалин планети.

Дослідники виявили, що приблизно 4 млрд мільярди років тому на Марсі було достатньо води, щоб покрити всю планету океаном глибиною приблизно від 100 до 1,5 тыс. м — обсяг, приблизно еквівалентний половині Атлантичного океану Землі.

Але вже через мільярд років планета стала такою ж сухою, як і сьогодні.

Раніше вчені, які прагнули пояснити, що сталося з водою на Червоній планеті, припускали, що вона стала «жертвою» низької гравітації Марса — розпавшись під дією ультрафіолету на кисень, який зв’язався з оксидами, та водень, який розсіявся у космос, після втрати планетою значної частини атмосфери.

Однак недостатня швидкість такого процесу та нехарактерне для нього співвідношення ізотопів атомів водню різної ваги, яке сьогодні спостерігається на Марсі, не може пояснити зникнення всіх величезних запасів води планети у такий спосіб навіть за 3 млрд років.

Втрата атмосфери не повністю пояснює дані, які ми маємо про те, скільки насправді колись існувало води на Марсі, — наголошують учені.

На думку учених, вода Марсу також могла «потрапити у пастку» в місцевих породах — в складі гідратованих мінералів, як це відбувається і на Землі. За розрахунками учених, за один-два мільярди років цей процес міг зв’язати від 99% відсотків вологи Марса, і лише решта зникла.

На Землі такий процес не призводить до зникнення води через геологічну активність нашої планети — стара кора постійно плавиться в мантії і утворює нову кору на межах плит, повертаючи воду та інші молекули назад в атмосферу через вулканізм. Однак Марс здебільшого тектонічно неактивний, і тому «висихання» поверхні, коли воно відбувається, є постійним.

Нагадаємо, у 2020 році NASA вперше виявило воду на освітленому боці Місяця.