Журналісти-антикорупціонери виграли справу проти Генпрокуратури в ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) повністю задовольнив скаргу у справі проти Генеральної прокуратури України.

Слідчі ГПУ в 2018 році хотіли отримати доступ до даних телефону журналістки Наталії Седлецької за півтора роки. ЄСПЛ визнав, що дії влади несли загрозу розкриття її журналістських джерел, отже уряд України порушив цим ст. 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження поглядів).

Судді встановили, що влада України не мала достатніх підстав, які б могли виправдати таке надмірне втручання, і визнали, що «ризик заподіяння шкоди був ще більшим, оскільки фокус роботи журналістки — це розслідування високопосадової корупції, включно з корупцією в самій ГПУ».

Наведені національними судами причини втручання у права заявниці були недостатніми, щоб продемонструвати, що втручання було пропорційним та відповідало нагальній потребі суспільства, — зазначає ЄСПЛ.

В суді також постановили, що Україна має відшкодувати заявниці 2,35 тис. євро судових та юридичних витрат та 4,5 тис. євро моральної компенсації.

Я вдячна суддям ЄСПЛ, які одностайно підтримали мою скаргу, та допомогли відновити справедливість. Сподіваюсь, що рішення матиме довготермінові позитивні наслідки для свободи слова, незалежної журналістики, та практики успішного захисту джерел — як в Україні, так і в інших країнах Ради Європи, — написала Седлецька на своїй сторінці у Фейсбук.

До цього Європейський суд ще ніколи не застосовував так зване Правило 39 у справах, пов’язаних з загрозою розкриття журналістських джерел. Тепер цей досвід зможе стати в нагоді для захисту свободи слова й у інших справах.

ЄСПЛ перейшов у стадію ухвалення рішення в цій справі в липні 2019 року. Розгляд справи Седлецької тривав з листопада 2018 року, хоча в жовтні того року суд безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів журналіста.

Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року — у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.