Політики прикривають 9-м травня голодомори й репресії в СРСР — Притула

9 травня, декомунізацію та вплив радянської й російської пропаганди на українців прокоментував волонтер Сергій Притула. Він заявив, що ненавидить політизацію пам’ятних дат проросійськими політиками.

Ненавиджу українських проросійських політиків, які прикриваючись подвигом таких, як мій дідусь, мільйонами таких бійців, як він, та, зрештою, тих хлопців і дівчат, які воювали в лавах УПА, що вони подвигом таких простих солдатів-червоноармійців толерують злочини, які принесла радянська влада на українську землю — голодомори, репресії, розстріли, руйнацію церков, — заявив Притула в ефірі програми «Право на владу» у четвер.

Він також розповів свою сімейну історію та висловився щодо дискусій про національних героїв.

Мій дідусь, який воював, зберіг церкву в селі, випросивши в обласного ЦК її не руйнувати. Церкву 1530 року, де вінчались Марина Мнішек із Лжедмітрієм, і зробив з неї склад. Він ховав церковні книги на горищі нашої хати, трясучись, що якщо ця влада і цей режим про них дізнається, то всю сім’ю репресують, — зазначив шоумен.

Притула також емоційно висловив своє ставлення до політичних маніпуляцій з історією.

Чому декомунізація — це добре? Коли я гуляю зі своїм сином, то звертаю увагу на назви вулиць. Тут у Києві неподалік є вулиця Бабушкіна. Я поцікавився, хто це такий? Якийсь росіянин, який був терористом, поплічником Леніна, розстріляний царською владою у 1906 році? Я не знаю, як пояснити своєму синові, чому у Києві в столиці України є така вулиця. Зараз вона носить назву Марка Безручка — генерал-хорунжого армії УНР, одного з творців «дива над Віслою». Давайте дивитися у майбутнє з огляду на важливу річ: що ми пропонуємо нашим дітям? Яких ми героїв пропонуємо нашим дітям? Чому ми маємо розказувати про «таланти» Жукова, який дивізії гнав через мінні поля, якщо у нас є Андрій Кизило, котрий загинув на війні з РФ? І таких як він нам потрібно героїзувати, — підсумував Притула.

Нагадаємо, 8 травня весь світ відзначає День пам’яті та примирення і вшановує пам’ять про 80 млн жертв Другої світової війни. 7 травня 1945 року було підписано акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23.01. З цієї нагоди у багатьох містах Європи та США відбулися велелюдні святкування. Водночас у радянській ідеології пам’ять про війну залишалася центральною впродовж десятиліть й помпезно плекався культ перемоги. Навіть День Перемоги було призначено не точно в річницю капітуляції Німеччини, а днем пізніше — 9 травня, ймовірно, з метою виокремлення ролі СРСР у війні та привласнення перемоги.