ВАКС зважує досягнення викривача Кубракова і 91 детектива НАБУ

Цікава справа, про яку «Ракурс» докладно розповідав своїм читачам, слухається у Вищому антикорупційному суді України. У стороннього спостерігача, який упівока споглядає пряму трансляцію із зали суду, може скластися враження, що це просто нуднуватий для незацікавлених осіб «спір господарюючих суб'єктів» – по суті стара як світ незамислувата історія боротьби більшого забудовника, назвемо його Х., з меншими руками правоохоронних, в цьому випадку – антикорупційних органів. Але буквально на очах вона поступово перетворюється на феєрію з найбільш високопоставленим викривачем за всю історію України – колишнім віцепрем'єр-міністром з відновлення України паном Кубраковим у головній ролі.     

Про те, що справа непересічна, свідчить ще один факт. До її розслідування було залучено 91 детектива НАБУ (це без урахування співробітників оперативних служб)! Майже половина детективного складу НАБУ.

Водночас ця справа, ще навіть не дійшовши до розгляду по суті, вже посприяла оздоровленню правозастосовчої практики. Так слідча суддя ВАКСУ Лариса Задорожна поклала край відносно новій ганебній звичці антикорупційних органів, порушуючи Конституцію та інше законодавство, обмежувати права обвинуваченого на захист і спілкування з приводу своєї справи не з чітко визначеним колом осіб, а з усім білим світом, включаюи дітей, подружжя, батьків, ну і, ясна річ, представників ЗМІ.При  тому, що сторона обвинувачення у висвітленні своєї позиції не обмежувалася, ясна річ, ніякими рамками. 

А от тепер у справі помалу розгортається цікава колізія у зв'язку з темою  викривачів. 

Як виявилося у судовому засіданні, заявник завітав до НАБУ і примудрився блискавично подати заяву. Продемонструвати таку спринтерську швидкість насправді можна було би лише в одному випадку. Якби численні учасники цього дійства з боку НАБУ, відклавши решту своїх справ і без перерви на перекур тільки і стояли на порозі кабінетів, нетерпляче чекаючи, коли нарешті, наче в естафеті, цю «паличку» передадуть і їм для ривку до ще вищої інстанції.  Бігли всі так, що навіть прокурорка, добре обізнана щодо правил і звичаїв цієї командної роботи, раптом почала плутатися в часі в судових засіданнях з обрання запобіжного заходу.  І таку несамовиту прить можна було би лише вітати, але натомість викликає вона підозру, причому не лише у сторони захисту.

Нагадаємо, що неоднозначний законопроеєкт свого часу впав на благодатний грунт нащадків славного і сумновідомого водночас інтернаціонального «народу», що «написав 4 мільйони доносів». Втім, закон загалом потрібний і навіть необхідний. Бо ніхто не надасть правоохоронцям кращий «розвал» банди, аніж її учасник. На якому би рівні та банда не орудувала. І за таке викриття держава має запропонувати йому щось цінне, окрім пластичної операції та українського аналогу програми захисту свідків. 

Та чи могли автори закону передбачити такий шалений успіх, щоби викривачем був сам Кубраков?! Той самий, відставка якого спричинила масову «жалобу» в посольствах головних українських партнерів, наче не тягнувся за ним довгий шлейф загальновідомих діянь. І це цілком можна зворуміти, адже фонотеку пана Кубракова практично неможливо переоцінити.  Після того, як викривач-екс-високопосадовець був змушений обрати непростий шлях сприяння правоохоронним органам, злі язики подейкували, що записав він, зокрема, задушевні бесіди мало не понад сотні народних обранців. І навіть якщо так, можна з упевненістю стверджувати, що то далеко не найцінніший його «улов», бо ці наші красені і самі себе плідно і затято документують в ефірах мало не щодня.  

І от поки цікаві відомості переважно чекають свого часу по папках і файликах, окремі з них уже фігурують у живих судових справах. Саме тому майстерність, з якою правоохоронці вправляються з безцінними відомостями, дуже важлива, адже попереду у цих записів – велике і, дуже сподіваємося, – судове майбутнє. 

Втім, уже перші спроби використання в суді спадку високопоставленого викривача демонструють – рука правоохоронців ще не набита. Не в сенсі,  що їм досі не надавали по руках, а у значенні – вони самі поки що очевидно не призвичаїлись.

Захист обвинувачених у процесі прискіпливо вказує на підозрілу синхронність дій заявника і колективу НАБУ на чолі з його керівництвом. 

Судячи з усього, вони справді діяли злагоджено, наче олімпійська збірна з синхронного плавання, але ж, можливо, це просто захист так підозріло ставиться до всього. Людині, яка спостерігає відсторонено, дух забирає від захвату, коли бачиш – недарма, недарма дорогі партнери звели нам цю чудернацьку вертикаль замкненого циклу по боротьбі з корупцією! Вона працює як швейцарський годинник! 

Судячи з виступу захисту, на його думку це, схоже, виглядає інакше: 

«У вказаному кримінальному провадженні вбачається підозріла синхронність дій заявника Доценка Олександра Аркадійовича, 10.06.1979 року народження, керівництва Національного антикорупційного бюро України та старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Романа Петровича, що може свідчити про умисне вчинення ними дій, спрямованих на провокацію здійснення підкупу Кубракова Олександра Миколайовича, 20.08.1982 року народження, з метою подальшого викриття осіб, щодо яких була здійснена така провокація, ймовірно взагалі під керівництвом та контролем службових осіб НАБУ…

Прошу суд звернути увагу на викладені нижче відомості, що на думку сторони захисту, свідчать про високу ймовірність обставин, про які зазначено вище.

Усна заява Доценка О.А. про вчинення кримінального правопорушення (або такого, що готується) згідно відповідного протоколу приймалася у нього старшим детективом НАБУ Догойдою Р. П. 03.08.2023 в період з 11 год. 55 хв. до 12 год. 20 хв. в приміщенні кабінету №439 НАБУ (що розташований на четвертому поверсі будівлі НАБУ). Лише виклад змісту зазначеної заяви займає 4 сторінки друкованого тексту, не включаючи анкетних даних заявника.

При цьому того ж дня, через 5 хв. після завершення складання протоколу прийняття у Доценка  усної заяви, старшим детективом НАБУ Догойдою  було розпочато допит Доценка в приміщенні кабінету №253 НАБУ (що розташований на другому поверсі будівлі НАБУ) вже у кримінальному провадженні №52023000000000358 від 03.08.2023. При тривалості допиту 40 хв. текст одних лише показань Доценка займає 4 сторінки друкованого тексту.

Таким чином, за період часу 5 хв. вказаний протокол про вчинення кримінального правопорушення (або такого, що готується) було зареєстровано у відділі діловодства Головного підрозділу детективів НАБУ, на нього накладено резолюції чотирма особа з числа керівників НАБУ, створено та підписано чотири листи-резолюції по керівній ієрархії НАБУ від Директора НАБУ до старшого детектива, внесено відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР на підставі вказаної заяви (безпосередньо внесення відомостей детективом НАБУ та їх підтвердження керівником підрозділу), а також здійснено переміщення старшого детектива НАБУ Догойди разом з заявником Доценком з кабінету №439 в кабінет №253 будівлі НАБУ для подальшого проведення допиту.

Сумніви викликає як сама фізична можливість проведення зазначеної кількості дій різними особами у такий короткий проміжок часу, так і їх синхронність, які на думку сторони захисту, свідчить, що фактично документи складалися у значно більший проміжок часу, були або завчасно підготовлені та складені або складені вже після проведення фактичного вчинення процесуальних дій. Також викликає сумнів така блискавична реакція апарату НАБУ на явку заявника, яка свідчить про високу ймовірність узгодження дій заявника (дати та часу візиту до НАБУ) та службових осіб НАБУ, здійснення позапроцесуальної комунікації заявника (викривача) та службових осіб НАБУ».

У зв'язку з наведеним вище, захист чемненько просить суд про сприяння в отриманні відомостей з електронної інформаційно-комунікаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо вказаного кримінального провадження, а також відомостей про дати і час відвідування Кубраковим і Доценком приміщення НАБУ до 03.08.2023 та після вказаної дати протягом часу здійснення досудового розслідування для узгодження дій, здійснення позапроцесуальної комунікації та підготовки службовими особами НАБУ зазначених осіб як заявників (викривачів). 

А ще витребувати у Офісі генерального прокурора всі наявні відомості відповідно до Положення з електронної інформаційно-комунікаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо кримінального провадження від 03.08.2023. Витребувати у НАБУ відомості про дати та час відвідування Доценком та Кубраковим приміщення НАБУ в період з 1 січня 2023 по 13 вересня 2024.

Позиція Вищого антикорупційного суду по цій справі значною мірою закладе підвалини практичного використання закону про викривачів. Справа, як то кажуть на наших теренах, не вельми почесна, але ж корисна, якщо мати на увазі інтереси правосуддя, а значить – суспільства. Тому на пильну увагу громадськості заслуговує алгоритм легалізації інформації, наданої викривачем у суді. 

Поки що скидається на те, що що описувана справа характерна вибірковим «тонельним» зором антикорупційних органів і поставленими у непросте становище у зв'язку з цим суддями ВАКС.

Захист наполягає: досудове розслідування у цій справі розпочалося ще до внесення відомостей (заяви викривача Доценка) до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто незаконно – ст. 214 КПК однозначно визначає, що «досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань». А згідно з матеріалами справи детектив НАБУ Догойда розпочав допит заявника Доценка ще до внесення до ЄРДР відомостей із його заяви. 

На попередніх засіданнях прокурор виправдовувала такі дії детектива «технічними особливостями компʼютера». Як то кажуть, не смішіть наших айтішників. Хоча чим іще можна виправдати очевидне грубе порушення закону, яке, з-поміж іншого, вказує на чітко узгоджену лінію поведінки викривача та детективів НАБУ.?