Новини
Ракурс
На Донбасі у квітні загинули 14 захисників України. Фото: prompolit.info

На Донбасі у квітні загинули 14 захисників України (ФОТО)

1 тра 2021, 15:16

Війна на Донбасі продовжувати забирати життя українських захисників. Лише за квітень 2021 року Україна втратила 14 військовослужбовців ЗСУ.


.

Штаб ООС повідомляв про 315 обстрілів, без відкриття вогню не пройшла жодна доба. В середньому на фронті фіксувалося 10 обстрілів щодня, значна частина яких — із важкої артилерії, пише «Новинарня».

Одинадцять смертельних боїв трапилося на території Донецької області, три — на Луганщині. У трьох випадках причинами загибелі воїнів були підриви, ще як мінімум у трьох — снайперський вогонь. Решта — обстріли та інші бої.

Сергій Сулима, головний сержант 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї бригади.

У 2015 році був мобілізований до лав Збройних сил. Відслуживши рік, повернувся додому. Останнім часом Сергій мешкав в Івано-Франківській області. Звідти в жовтні 2020 року знову пішов до ЗСУ — на цей раз за контрактом.

Ігор Байтала служив у розвідувальному відділенні безпілотних авіаційних комплексів у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.

Строкову службу, на яку його призвали у 2019 році, Сергій проходив на посаді водія. Після демобілізації 2020 року він повернувся додому. Але відсвяткувавши з рідними новий 2021 рік, 5 січня пішов у військо вже за контрактом.

Владислав Мороз, солдат механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців.

Після школи вступив у транспортний університет, вивчився на архітектора-дизайнера. А після закінчення вишу пішов у військкомат і восени 2020 року підписав контракт на службу в ЗСУ.

Віктор Гелебрант, командир механізованого відділення в 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.

У 2015−2016 роках Віктор відслужив у ЗСУ за мобілізацією. Але повернувшись додому, зрозумів, що не може спокійно дивитися, як на сході гинуть українські воїни. Тож у 2016 році підписав контракт і повернувся у військо.

Максим Стеблянко служив у складі 1-ї окремої танкової бригади. 23-річний Максим воював на сході разом із татом — теж військовослужбовцем-контрактником ЗСУ.

Володимир Шпак «Капітан», командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.

Став до лав ЗСУ у 2018 році, тоді ж і прибув у зону АТО, на 29-й блокпост у районі селища Новотошківське на Луганщині. Провів у складі 13-го мотопіхотного батальйону дві ротації біля Майорська. А ротація, яка стала для нього останньою, була вже четверта.

Денис Юшко, матрос, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

Службу за контрактом у ЗСУ Денис розпочав наприкінці 2020 року. Під час обстрілу українських позицій Денис отримав смертельне кульове поранення в голову.

Андрій Теперик «Беба», стрілець-снайпер 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового Івана Сірка. До війська Андрій пішов, коли йому виповнилося 20. Одразу на контракт — хотів воювати.

Ярослав Карлійчук «Малий», військовослужбовець окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. У Збройні сили Ярослав прийшов у 19. У 2016 році вже воював під Мар’їнкою.

Олексій Мамчій служив на посаді старшого водія 10-ї гірсько-штурмової бригади. У війську зустрів своє кохання: служили на сусідніх позиціях, а невдовзі й побралися, зігравши весілля в Чернівцях.

Давід Шартава, старший солдат 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Громадянин Грузії, професійний військовий — брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані та інших країнах.

Олександр Луцик, оператор-розвідник 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У жовтні 2019 року Олександр підписав контракт на службу в Збройних силах, планував присвятити військовій службі все життя.

Іван Ковальовський «Африка» з лютого 2021 року служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.

Після початку російської агресії на сході у 2014 році його мобілізували, і відтоді практично весь час, за винятком перерви на лікування, він перебував на передовій.

Роман Гуляк, старший сержант 14-ї окремої механізованої бригади. До закінчення контракту йому залишалося трохи більше як тиждень: термін служби вичерпувався 7 травня. Але до найрідніших людей, які так його чекали, син та онук повернувся в домовині.

Джерело: «Новинарня»

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter






Загрузка...