Новини
Ракурс
На Донбасі у квітні загинули 14 захисників України. Фото: prompolit.info

На Донбасі у квітні загинули 14 захисників України (ФОТО)

1 тра 2021, 15:16

Війна на Донбасі продовжувати забирати життя українських захисників. Лише за квітень 2021 року Україна втратила 14 військовослужбовців ЗСУ.

Штаб ООС повідомляв про 315 обстрілів, без відкриття вогню не пройшла жодна доба. В середньому на фронті фіксувалося 10 обстрілів щодня, значна частина яких — із важкої артилерії, пише «Новинарня».

Одинадцять смертельних боїв трапилося на території Донецької області, три — на Луганщині. У трьох випадках причинами загибелі воїнів були підриви, ще як мінімум у трьох — снайперський вогонь. Решта — обстріли та інші бої.

Сергій Сулима, головний сержант 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї бригади.

У 2015 році був мобілізований до лав Збройних сил. Відслуживши рік, повернувся додому. Останнім часом Сергій мешкав в Івано-Франківській області. Звідти в жовтні 2020 року знову пішов до ЗСУ — на цей раз за контрактом.

Ігор Байтала служив у розвідувальному відділенні безпілотних авіаційних комплексів у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.

Строкову службу, на яку його призвали у 2019 році, Сергій проходив на посаді водія. Після демобілізації 2020 року він повернувся додому. Але відсвяткувавши з рідними новий 2021 рік, 5 січня пішов у військо вже за контрактом.

Владислав Мороз, солдат механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців.

Після школи вступив у транспортний університет, вивчився на архітектора-дизайнера. А після закінчення вишу пішов у військкомат і восени 2020 року підписав контракт на службу в ЗСУ.

Віктор Гелебрант, командир механізованого відділення в 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.

У 2015−2016 роках Віктор відслужив у ЗСУ за мобілізацією. Але повернувшись додому, зрозумів, що не може спокійно дивитися, як на сході гинуть українські воїни. Тож у 2016 році підписав контракт і повернувся у військо.

Максим Стеблянко служив у складі 1-ї окремої танкової бригади. 23-річний Максим воював на сході разом із татом — теж військовослужбовцем-контрактником ЗСУ.

Володимир Шпак «Капітан», командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.

Став до лав ЗСУ у 2018 році, тоді ж і прибув у зону АТО, на 29-й блокпост у районі селища Новотошківське на Луганщині. Провів у складі 13-го мотопіхотного батальйону дві ротації біля Майорська. А ротація, яка стала для нього останньою, була вже четверта.

Денис Юшко, матрос, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

Службу за контрактом у ЗСУ Денис розпочав наприкінці 2020 року. Під час обстрілу українських позицій Денис отримав смертельне кульове поранення в голову.

Андрій Теперик «Беба», стрілець-снайпер 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового Івана Сірка. До війська Андрій пішов, коли йому виповнилося 20. Одразу на контракт — хотів воювати.

Ярослав Карлійчук «Малий», військовослужбовець окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. У Збройні сили Ярослав прийшов у 19. У 2016 році вже воював під Мар’їнкою.

Олексій Мамчій служив на посаді старшого водія 10-ї гірсько-штурмової бригади. У війську зустрів своє кохання: служили на сусідніх позиціях, а невдовзі й побралися, зігравши весілля в Чернівцях.

Давід Шартава, старший солдат 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Громадянин Грузії, професійний військовий — брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані та інших країнах.

Олександр Луцик, оператор-розвідник 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У жовтні 2019 року Олександр підписав контракт на службу в Збройних силах, планував присвятити військовій службі все життя.

Іван Ковальовський «Африка» з лютого 2021 року служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.

Після початку російської агресії на сході у 2014 році його мобілізували, і відтоді практично весь час, за винятком перерви на лікування, він перебував на передовій.

Роман Гуляк, старший сержант 14-ї окремої механізованої бригади. До закінчення контракту йому залишалося трохи більше як тиждень: термін служби вичерпувався 7 травня. Але до найрідніших людей, які так його чекали, син та онук повернувся в домовині.


Джерело: «Новинарня»

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.




Загрузка...