Тварину, причетну до появи чуми, встановили учені (ІНФОГРАФІКА)

Чума стала причиною кількох напрочуд масштабних епідемій в людській історії.

Учені на основі аналізу людських останків мисливців-рибалок виявили найбільш давній штам чуми, передача якого могла бути пов’язана з укусом людини бобром. Про це йдеться у статті, опублікованій в Cell Reports.

Проаналізовані людські поховання, датовані періодом 5,3−5 тис. років тому, були виявлені в районі латвійського міста Ріукалнс.

Ученим вдалося реконструювати древній штам чумної палички (бактерії Yersinia pestis) віком 5 тис. років, який отримав назву RV 2039. Це перший із серії древніх штамів, що еволюціонували незабаром після відщеплення бактерій Yersinia pestis від їх попередника Yersinia pseudotuberculosi (палички псевдотуберкульозу) 7 тис. років тому.

Геномні та філогенетичні характеристики RV 2039 узгоджуються з гіпотезою, що ця дуже рання форма чумної палички, скоріше за все, була менш трансмісивною і, можливо, навіть менш вірулентною, ніж пізніші штами.

Річ у тім, що сучасні варіанти чуми містять один важливий ген, якого не вистачало цьому недавно виявленому древньому штаму. Цей ген дозволяє хвороби передаватися через бліх.

Ця адаптація значно збільшила швидкість, з якою чумні бактерії могли заражати людей, потрапляючи в організм і переміщаючись в лімфатичні вузли, де вони швидко розмножувалися.

Тож чумі у ті давні часи для поширення доводилося покладатися на інші способи. Так, останки мисливця, в яких виявили сліди чуми, містили сліди укусу гризуна, ймовірно бобра. Загалом у похованні були скелети чотирьох людей і лише одна з них була заражена чумою.

Джерело: Cell Reports