Мурахи вносять низку розумних змін у мурашники, зіткнувшись з епідеміями — учені

Мурахи вносять низку розумних архітектурних змін у свої мурашники, щоб запобігти поширенню хвороб.

Про це повідомляє прес-служба Дослідження Брістольського університету (Велика Британія).

Дослідники виявили, що мурашники, побудовані колоніями мурах, які зазнали впливу хвороб, мали набагато ширші входи і були більш відокремленими, з меншою кількістю прямих з'єднань між камерами.

Ми вже знаємо, що мурахи змінюють свою поведінку під час риття у відповідь на інші фактори ґрунту, такі як температура та склад ґрунту. Це перший випадок, коли було доведено, що тварини, крім людини, змінюють структуру свого середовища, щоб зменшити передачу хвороб, — наголошують учені.

Мурахи мають цілий спектр поведінкових реакцій на хвороби, які допомагають формувати соціальний імунітет: від видалення спорів грибків, що викликають хвороби, і обприскування членів колонії, що зазнали впливу, дезінфікуючою отрутою, до самоізоляції мурах, що переносять мікроби, для захисту всієї колонії.

У дикій природі мурахи риють складні тривимірні гнізда з тунелями та камерами, які виконують різні функції, такі як зберігання їжі або захист молодняку.

Дослідники використовували рентгенівську мікротомографію (micro-CT) — передову технологію 3D-сканування — щоб з’ясувати, як мурахи, що зазнали впливу мікроорганізмів, риють свої гнізда в порівнянні зі здоровою колонією:

• дві групи по 180 робочих мурах помістили в два контейнери, заповнені ґрунтом, і які почали рити свої гнізда. Через 24 години до кожного гнізда додали ще 20 мурах, причому одна група була піддана впливу грибкових спор. Потім мурах залишили рити ще шість днів, періодично проводячи мікротомографію;
• після того, як дослідники побудували 3D-моделі гнізд, вони провели моделювання поширення хвороби. Моделювання показало, що модифіковані гнізда зменшують ризик зараження особин хворобою у високих, потенційно летальних дозах. Завдяки цим архітектурним змінам колонії мурах, яких піддали зараженню хворобою, захищають вразливі відсіки, в яких зберігаються запаси їжі та їхнє потомство.

Одним з наших найдивовижніших відкриттів було те, що коли ми включили самоізоляцію мурах у моделювання, ефект самоізоляції на зменшення передачі хвороби був навіть сильнішим у гніздах, що піддавалися впливу мікробів, ніж у контрольних гніздах, — додали учені.

За словами учених, це відкриття може допомогти розробити нові підходи до управління соціальними просторами з урахуванням зростаючої загрози епідемій.

Як і мурашники, людські міста є складною мережею просторових структур. Збалансування компромісу між потоком позитивних речей, таких як ресурси, інформація та люди, при одночасному обмеженні передачі захворювань стає все більш важливим у міру зростання загрози епідемій у всьому світі, — наголошується у статті.