За соціальне життя людей і бджіл відповідають спільні механізми — учені

Кілька генетичних варіантів, пов’язаних із соціальною поведінкою медоносних бджіл, знаходяться у генах, які раніше пов’язали з соціальною поведінкою людей. Таким чином, соціальна поведінка має давні корені, які збереглися у різних видів.

Про це свідчать результати дослідження учених з Університету Іллінойсу (США), повідомляє видання EurekAlert.

У соціальних видів існують індивідуальні відмінності в товариськості — деякі особини є дуже товариськими і мають широке коло спілкування в своєму суспільстві, тоді як інші віддають перевагу менш інтенсивній соціальній взаємодії, — вказано у статті.

Зазначається, що ці відмінності можуть бути зумовлені багатьма факторами, включаючи настрій, соціальний статус, попередній досвід і генетику. Однак генетичні та молекулярні механізми, що впливають на товариськість, ще недостатньо вивчені.

Дослідники використовували комбінацію секвенування геному, аналізу експресії генів мозку та спостережень за поведінкою, щоб дослідити генетичні механізми, що лежать в основі варіацій соціальної поведінки західних медоносних бджіл (Apis mellifera):

• вони зібрали дорослих медоносних бджіл з трьох колоній і прикріпили до їхніх тіл крихітні штрих-коди, що дозволило автоматично відстежувати їхню соціальну поведінку в вуликах зі скляними стінками;
• секвенування всього геному 357 бджіл виявило 18 генетичних варіантів, пов’язаних із схильністю ділитися поживними рідинами з сусідами по гнізду — соціальною поведінкою, відомою як «трофалаксис»;
• декілька з цих варіантів були розташовані в двох генах, neuroligin-2 і nmdar2, які мають подібну послідовність до генів, які раніше були пов’язані з аутизмом у людей. Секвенування транскриптома також виявило понад 900 генів, які були більш виражені в мозку, чим частіше бджола взаємодіяла зі своїми сусідами по гнізду.

Результати підкреслюють схожість генетичних механізмів, що лежать в основі соціальної поведінки людей і бджіл — видів, які розійшлися понад 600 мільйонів років тому, — наголошується у статті.

Зазначається, що соціальність є складною характеристикою, яка контролюється багатьма генами, але ці спільні геномні особливості свідчать про існування давніх молекулярних будівельних блоків соціального життя, які збереглися протягом мільйонів років еволюції, навіть якщо люди і бджоли еволюціонували соціально незалежно.

Центральною рисою всіх суспільств є те, що члени групи часто взаємодіють один з одним, але мають різну схильність до цього, — наголошують учені. — Ми визначили еволюційно збережені молекулярні корені товариськості, спільні для різних видів, включаючи людей.

Джерело: EurekAlert