Убивство Шеремета — п’ять років таємниць і брехні

20 липня 2016 року у центрі Києва підірвалося авто, в якому журналіст Павло Шеремет їхав на ефір своєї програми в ефірі «Радіо Вєсті». Це сталося о 7.45 на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка.

Авто належало шеф-редактору «Української правди» Олені Притулі, її в момент вибуху в авто не було. Вибуховий пристрій знаходився дуже близько до журналіста, знизу автомобіля, тому шансів вижити в нього було мало. На момент убивства Шеремету було 44 роки.

Сьогодні уранці на цьому місці відбулась акція вшанування пам’яті Шеремета. У центр столиці прийшли кілька десятків людей — друзі, близькі та колеги журналіста. Люди принесли плакат «Політична справа Павла Шеремета».

Що відомо про Шеремета

Шеремет — білоруський, російський та український журналіст. Уродженець Мінська, перейшов у журналістику з банківської справи і починав кар'єру як економічний консультант на Білоруському ТБ.

Шеремет викривав злочини режиму Олександра Лукашенка, тому у 2010 році його позбавили білоруського громадянства. Він просидів кілька місяців в СІЗО після сюжету про білорусько-литовський кордон, який зовсім не охоронявся.

Журналіста звільнили тільки після втручання президента РФ Бориса Єльцина. Шеремет переїхав до Росії, працював на провідних російських телеканалах, а у 2012 році приїхав в Україну.

Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», але три роки від моменту вибуху слідство не мало підозрюваних.

Як розслідували вибух

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Згодом розслідування стосовно замовників виокремили в іншу справу. Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.

На брифінгу 12 грудня 2019 року тодішній глава МВС України Арсен Аваков заявив, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько «Лиса», працює дитячим хірургом в «Охматдиті»), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант «Ріффмастер»), а Яна Дугарь (контрактниця ЗСУ) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Шеремета.

На брифінгу були присутні тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка і президент Зеленський.

За версією слідства, мотивом злочину був намір «створити в суспільстві резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту».

Є й інші версії злочину. На початку січні 2021 року опозиція в Білорусі оприлюднила аудіозаписи, на яких начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема Шеремета. За даними журналістів, запис датований 11 квітня 2012 року, а розповсюдив його та надіслав для розслідування в Україну і Брюссель колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар.

Існувала ще одна версія вбивства Павла Шеремета, яку не розслідували. Журналісти отримали доступ до матеріалів справи — у них містяться свідчення, які вказують на ймовірну причетність до вбивства журналіста чоловіка, на ім’я Максим Зотов. Він був бізнес-партнером Олександра Клименка, екс-міністра доходів і зборів та власника холдингу «Вести», в якому працював Шеремет.

За даними «Заборони», через три тижні після загибелі журналіста в поліцію звернулася Марина Мацюк, яка переїхала з Донецька до Маріуполя, а потім до Києва. Вона дала свідчення, з яких випливало, що до вбивства журналіста причетний Зотов, також колишній мешканець Донецька, який згодом опинився в Росії. Згідно зі свідченнями Мацюк, Зотов сам зізнався їй в організації вбивства Шеремета. Однак поліцію ці покази не зацікавили.

У лютому 2020 року колишній прес-секретар полку поліції «Дніпро-1″ та батальйону „Донбас“ Василіса Мазурчук опублікувала листування з речником МВС Артемом Шевченком, де Шевченко зазначав, що до вбивства Шеремета могло бути причетне СБУ

Ваші друзі опера-контрики накосячили, втягнули людей у мокре і нам кинули розслідувати — якого біса? Самі б своє чорне і розслідували б. Так ні ж, нехай мєнти мучаться і отримують від журналістів за нерозкриту справу Шеремета, а ми Бучі й Пумі будемо розповідати, як треба мовчати по-партизанськи», — йшлося у листуванні.