Верховенство НАЗК і цензура ЗМІ — нардеп поінсайдив про зміни до закону про олігархів

Закон про олігархів готується до розгляду в Раді у другому читанні.

До документу надіслали 1 тис. 257 правок. Це трохи більше 500 сторінок, розповідає про законопроект № 5599 нардеп Ярослав Железняк («Голос»).

На його переконання, відверто спамових майже немає, як відсутній очевидні лідери за кількістю пропонованих змін.

Найбільша правка на 18 сторінок надійшла від потужного авторського колективу, — пише Железняк у своєму ТГ-каналі.

Чимало нардепів пропонують змінити орган, який буде приймати рішення про визначення фізособи олігархом, а також деталізують цю процедуру. Депутатами запропоновані такі варіанти:

• Кабмін за зверненням РНБО, членів Кабміну або президента України;
• ВАКС за заявою Кабміну, РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ;
• НАЗК за зверненням АМКУ або іншого державного органу;
• спеціально створена Комісія при НАЗК;
• комісія у складі семи 7 осіб, де більшість представники міжнародних організацій (правка самоо Железняка).

Чимало нардепів пропонують саме Національній комісії з питань запобігання корупції (НАЗК) надати статус головного органу у процедурі визнання особи олігархом. Вони пропонують саме цьому відомству вести реєстр олігархів.

Їх хочуть зобов’язати звітувати перед НАЗК про фінансування ЗМІ, а будь-яка концентрація бізнесу за участю олігарха обов’язково повинна відбуватися з дозволом від АМКУ.

Частина правок стосується уточнення чи додавання критеріїв, за якими особу визнають олігархом (розміри активів, вплив на політиків, регулярні зустрічі в Офісі президента).

Олігархам також пропонують заборонити займати керівні посади в органах державної влади і місцевого самоврядування.

Утім, є й доволі суперечливі правки, які запроваджують цензуру в ЗМІ. Наприклад, пропонується ввести вимоги стандартів надання інформації з боку ЗМІ, щодо яких є ознака впливу олігарха. Відтак, автори цих правок мають намір обмежити інформацію, яка стосується внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань.

Така інформація (на думку депутатів) повинна відповідати вимогам стандартів балансу думок і повноти представлених фактів. Інформаційні матеріали не можуть містити популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремий дій, — написав Железняк.

Нагадаємо, Рада у першому читанні підтримала цей документ 1 липня. Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини, вимагає відправити його на експертизу до Венеціанської комісії.