У столиці Казахстану запровадили надзвичайний стан, еліти втікають з країни (ВІДЕО)

У Нур-Султані — столиці Казахстану — вводять режим надзвичайного стану.

Про це повідомляє NUR.kz. За неповну добу Нур-Султан (колишня Астана) став четвертим регіоном, де запроваджується режим надзвичайного стану. Раніше такі заходи вже ввели в Алматинській та Мангістауській областях, а також Алмати.

Режим діятиме до опівночі 19 січня. Ось повний перелік заходів, які він передбачає (його наводить «Радіо Азаттик»):

У місті Атирау розпочався силовий розгін протестувальників, повідомляє КазТАГ. На оприлюдненому відео видно, як розбігаються люди, що зібралися біля будівлі місцевої адміністрації (акімату). Також можна побачити дим та спалахи світлошумових гранат.

Українців закликали утриматися від поїздок до Казахстану.

Тим часом, за інформацією джерела КазТАГ, з Алмати вилетіли 5−6 бізнес-джетів, з Астани один літак FlyJet. Усі вони подалися у напрямку Європи.

Хроніка протестів, 5 січня

Крім підпалу мерії та прокуратури, в Алмати кілька тисяч учасників протесту намагаються прорватися до резиденції президента, повідомляє Telegram-канал Vласть.

З’явилися повідомлення про вихід великої кількості військових для придушення протестів до Алмати.

Силовики почали приєднуватися до протестувальників. У Telegram-каналі «Мілітарист» опублікували відео, що свідчить про те, що до демонстрантів приєдналися деякі бійці спеціального загону швидкого реагування (СОБР). Вони йдуть в одній колоні із протестувальниками. До мітингувальників частково приєдналася поліція.

На опублікованих у мережі кадрах видно, що поліцейські не перешкоджають протестам. У місті Актобе вони відмовилися затримувати протестувальників. Поліцейські заявили, що «вони з народом і не підніматимуть на нього руку», передає Orda.kz.

На деяких кадрах з Алма-Ати видно, що протестувальники використовують для пересування техніку силовиків. Разом із ними машинами їдуть і люди у формі.

Історія питання

Ситуація розвивається стрімко: вже на третю добу акцій в Алмати та одній з областей Казахстану заборонили мітинги та ввели комендантську годину, почалися зіткнення із застосуванням світлошумових гранат.

Протести розпочалися 2 січня у 110-тисячному місті Жанаозен на заході Казахстану. Там на центральну площу вийшли спочатку сотні, а згодом тисячі місцевих жителів. Їх обурило «новорічне» подорожчання зрідженого газу, який тут масово використовують як автомобільне паливо: з 50−70 тенге торік до 120 тенге за літр з 1 січня.

Вже станом на 4 січня аналогічні демонстрації охопили й інші міста Казахстану: Алмати, Уральськ, Актобе, Тараз, Шимкент, Кокшетау. Перші акції солідарності спробували провести в столиці країни Нур-Султані (колишня Астана). Наймасовіші відбулися в Мангістауській області на південному заході країни, зокрема в Актау (близько 16 тис. осіб) та в Жанаозені (до 10 тис. протестувальників).

Тактика демонстрантів схожа: вони збираються на головних площах міст, блокують їх центри і залишаються на ніч, не погоджуючись на заклики місцевої влади розійтися. На мітингах стихійно виступають протестувальники. У міру розповсюдження акцій розширюються і їхні вимоги: учасники протестів виступають проти корупції, безробіття, низького рівня життя та авторитарного політичного режиму.

Головне гасло, яке звучить у багатьох містах — «Геть, старий!» («Шал, кет!»). Так демонстранти закликають піти з політики колишнього президента країни, 81-річного Нурсултана Назарбаєва, який у 2019 році формально поступився посадою глави держави Касим-Жомарту Токаєву, проте зберіг за собою вагому роль у житті країни. Вже 30 років Назабраєв очолює Раду безпеки Казахстану, він також залишається членом Конституційної ради та головою правлячої партії Нур Отан.