Без Росії не було б ДНР — Представник Нідерландів у суді по справі MH17

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 26 січня почав розглядати справу «Україна та Нідерланди проти Росії». Головне питання, на яке має відповісти суд: чи несе Росія пряму відповідальність за загибель людей внаслідок аварії «Боїнгу» MH17, а також за інші порушення прав людини на сході України у 2014 році.

У справі проти Росії ЄСПЛ об'єднав три скарги:

1. Про порушення прав людини під час подій, пов’язаних із конфліктом на Донбасі (подано Україною).
2. Про відправлення дітей-сиріт з інтернату до Луганська на лікування до Росії (подано Україною). У Києві вважають, що дітей викрали члени незаконних збройних формувань.
3. Скарга Нідерландів на підтримку заяви родичів 298 людей, які загинули під час катастрофи «Боїнга» MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року. Родичі вимагають визнання відповідальності Росії за причетність до трагедії, а також вимагають виплатити компенсації.

Поведінка Росії загострює страждання родичів, — цитує BBC Піда Плуга, який втратив у 2014 році брата, невістку і племінника.

Останки брата Піда не знайшли досі.

Він вважає, що через поведінку Росії юридичні процедури необґрунтовано затягуються, а родичі постійно стикаються з дезінформацією та брехливими репортажами.

Щоб розібратися у всіх цих справах, суд має спочатку встановити, чи була частина території Донбасу під контролем Росії в 2014 році.

Що говорили під час слухань?

Першим виступив представник Росії, який заявив, що відсутні достовірні докази того, що Росія постачала озброєння на Донбас.

У справі є тільки чутки, фейки та звинувачення в дусі «вкрай ймовірно», — додав він.

Із ним не погодився представник Нідерландів. Він стверджує, що рейс МН17 був збитий «Буком», що прибув з території Росії, а керували установкою росіяни, оскільки військові самопроголошені угруповання не мали таких фахівців.

Без Росії не було б ДНР, — заявив суду представник Нідерландів.

Представники України в суді наполягали на тому, що на Донбасі побував не лише російський «Бук», а й десятки танків та бронетранспортерів армії Росії. У Києві заявляють, що з весни 2014 року Росія фактично контролює частину Донецької та Луганської областей та їх спільний кордон із Росією.

Заявники просять визнати порушення Росією вимог Конвенції про захист прав людини — права на життя, свободу, повагу до приватного життя, вираження думок і свободу пересування, а також — заборони тортур та забезпечення ефективного розслідування порушень цих прав.

Три скарги, які ЄСПЛ почав розглядати зараз, суд об'єднав, щоб швидше прийняти принципові рішення: чи визнати юрисдикцію Росії на чужій території, якщо так — з якого моменту і стосовно яких подій, — пояснив редактор інформаційно-аналітичного «Бюлетеня ЄСПЛ» Юрій Берестнєв.

Крім того, всі скарги об'єднує питання, чи відповідає Росія за дії учасників конфлікту і чи вона розслідувала порушення, сказав керівник міжнародної практики правозахисної групи «Агора» Кирило Коротєєв.

Представник Києва запропонував провести паралелі з іншими справами, які раніше розглядали у ЄСПЛ. Раніше Страсбург ухвалив, що Росія здійснює «де-факто контроль» над Кримом та Південною Осетією. А ситуація на Донбасі, на думку української сторони, схожа.

Загалом, на думку Коротєєва, Росія навіть не спробувала спростувати посилання Києва на конкретні докази.

Загалом міждержавні відносини в ЄСПЛ — це рідкість. У Страсбурзі зараз частіше розглядають суперечки між окремими особами та державами. Міждержавних справ в історії суду було лише 27, і майже половина їх стосувалося Росії. Україна подала проти Росії вісім скарг (частину суд об'єднав).

Джерело: BBC