Розмір собаки визначає специфічна мутація — вчені

Наукове відкриття вдалося зробити вченим. Мутаціям, від яких залежить розмір собаки, виявилося понад півсотні тисяч років.

Найважливіший ген, від якого залежить розмір собак — це ген білка IGF-1 (insulin-like growth factor 1), повідомляє Current Biology.

Активність цього гена підпорядковується регуляторним послідовностям у ДНК, які впливають на те, як працює їхній підопічний ген. Поряд з геном IGF-1 є послідовність, що кодує особливу регуляторну РНК — вона впливає на те, як синтезується білок на РНК з гена IGF-1. У собак у регуляторній РНК знайшли дві мутації. Одна з них «маленька», тобто через неї ген малоактивний і розмір тіла буде невеликим, інша — «велика», з нею собака буде великою.

Водночас у послідовності, яка кодує регуляторну РНК, у геномі завжди будуть дві копії — одна від матері, інша від батька. Тому можливі три різні комбінації обох мутацій. Вчені вивчили геноми різних порід і з’ясували, що є зв’язок між розміром тіла і комбінацією «маленької» і «великої» мутацій. У порід невеликих розмірів в обох копіях гена було по «маленькій» мутації, у середньорозмірних в одному гені була «маленька» мутація, а в іншому «велика», і нарешті, у великих собак в обох копіях гена була «велика» мутація.

Обом мутаціям як мінімум 53 тис. років, причому «маленька» старша за «велику». У стародавнього спільного предка, який дав початок усім вовкоподібним псовим, була «маленька» мутація, яка знадобилася койотам, шакалам, гієноподібним собакам — у них природний відбір сприяв тим особам, які були не дуже великі.

Якщо говорити про вовків, від яких пішли собаки, то у них були обидві мутації, і розміри їх досить сильно варіювалися. Люди почали приручати тих вовків, що були меншими, тому в інших древніх вовків були тільки «великі» мутації, як і у вовків сучасних — тобто вони жили в умовах, коли вигідно бути великим.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що маршрут дикого вовка проаналізувала команда дослідників з Voyageurs Wolf Project в американському штаті Міннесота. Вчені прикріпили до тварини відеокамеру, яка дозволила спостерігати за його «розпорядком дня».

Джерело: Current Biology