Помер дисидент та герой України Іван Дзюба (ФОТО)

Іван Дзюба, український літературознавець, літературний критик та дисидент, помер 22 лютого на 91-році життя.

Він був інтелектуальним провідником і речником українського «шістдесятництва». Про смерть героя України повідомив літературознавець, політичний і громадський діяч Микола Жулинський.

Сьогодні вранці уві сні відійшла за межі цього земного світу унікальна людина — Іван Дзюба. Одне ім’я вже говорить багато. Багато, бо це один із лідерів національного, духовного відродження другої половини XX і початку XXI століття, — зазначив він.

Що відомо про Івана Дзюбу

Іван Дзюба народився 26 липня 1931 року. Був академіком НАН України, керівником відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень.

З 1992 до 1994 очолював Міністерство культури України. Упродовж 1999−2001 років був головою комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

У 1970-х роках зазнав гонінь через погляди. У 1972 році його виключили зі Спілки письменників України.

А в 1973 році Дзюбу засудили до п’яти років ув’язнення та п’яти років заслання за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», але він був «помилуваний».

У 70-й день народження Івана Дзюби, 26 липня 2001 року, президент України Леонід Кучма надав йому звання героя України та вручив орден за визначні трудові досягнення, заслуги перед Україною у розбудові її державності та відродженні національної духовності.

Автор десятків публікацій, книг, зокрема про Тараса Шевченка, досліджень про культуру і політику. Серед останніх робіт — книга «Чорний романтик: Сергій Жадан».

Один зі співзасновників «Народного руху України» та учасник ініціативної групи «Першого грудня».

У 2006 році журналісти запитали Івана Дзюбу, яким чином він би писав «Інтернаціоналізм чи русифікацію?» (1965 рік) у наші дні. Він відповів так:

Ми сьогодні на зовсім новому і набагато небезпечнішому етапі русифікації, ніж це було, скажімо, 50 років, навіть 30 років, навіть 20 років тому. Маховик русифікації розкручений, він має колосальну знищувальну силу інерції

Чому? По-перше, тоді була перспектива або ілюзія перспективи: здавалося, що вся річ у тому злочинному режимі, і коли буде змінений режим, коли ми доб'ємося демократії, то ці проблеми поступово можна буде розв’язати.

Виявилося, що ця хвороба зайшла настільки далеко, і цей маховик русифікації вже такий розкручений, що він має колосальну знищувальну силу інерції і його вже майже неможливо зупинити. Тобто, його можна було б зупинити, коли сильна державна воля цьому протистояла б і якісь енергійні, цілеспрямовані та системні дії держави.