У соцмережах поширюється відео ймовірних наслідків ракетного удару по «вежах Бойка»

У соцмережах поширюється відео ймовірних наслідків ракетного удару по захоплених бурових платформах «Чорноморнафтогазу» в Чорному морі.

Вказано, що на кадрах вежа «Таврида», в яку поцілили ЗСУ.

Нагадаємо, що про ураження так званих «вишок Бойка», які у 2014 році вкрали в України у Чорному морі російські окупанти, повідомили 20 червня представники псевдо-влади Криму.

Та сама вежа «Таврида», за якою сьогодні вранці ЗСУ завдали ракетного удару.

Опори не витримали вибуху, і вежа обвалилася. Ракети потрапили вдало.

Красивое � pic.twitter.com/Yl1uAXTFAd

— KORONAVIRUS ☢️ODESSA �� (@Korona_news2022) June 20, 2022

Що відомо про атаковані ЗСУ «вежі Бойка»?

Дві бурові установки було придбано за 400 млн дол. 2011 року, коли Міненерго очолював Юрій Бойко. На тендері перемогли латвійські компанії Rigas kugu buvetava та Highway investment processing llp, власником другої з них виявився літній ризький бомж Ерік Ванагельс.

Коли з’ясувалося, що переплата склала 150−200 млн дол., на адресу тодішньої влади України звучали звинувачення у корупції та придбанні обладнання за завищеними цінами.

2012 року журналістка Тетяна Чорновіл отримала документи, які вказували, що компанія, яка брала участь у тендері із закупівлі бурових установок, має стосунок до офшорних компаній, які були власниками дачі екс-президента Віктора Януковича у Криму.

За її словами, тодішній голова НБУ Сергій Арбузов взяв участь у скандальній закупівлі. Його роль полягала у відмиванні незаконних коштів, отриманих від купівлі веж.

Пізніше з’ясувалося, що на рахунки компаній Януковича та Арбузова було переказано 95 млн дол., незаконно отриманих в результаті махінацій при купівлі бурових установок.

За свідченнями ГПУ, 25 млн дол. надійшли на рахунки Світлани Бакуліної (дочки Євгена Бакуліна, який на той час керував НАК «Нафтогаз України»), 15 млн — власника латвійської компанії Rigas Kugu Buvetava Василя Мельника.

Заступник голови «Нафтогазу» Євген Корнійчук отримав готівкою 2 млн, голова «Чорноморнафтогазу» Валерій Ясюк — 3 млн, голова наглядової ради «Вернум банку» Наталія Ігнатченко — 4 млн, начальник управління комерції «Чорноморнафтогазу» — 0,1 млн.

2013 року норвезька фірма Ferncliff заявила, що роком раніше продала бурову установку через свою дочірню фірму безпосередньо «Нафтогазу» за 220 млн дол., тоді як у «Нафтогазі» заявляли, що придбали її через Ризьку корабельню (тобто Rigas Kugu Buvetava) за 400 млн.

Ferncliff наполягала, що установку було продано ще на стадії будівництва «Нафтогазу» за 220 млн. А «дочка» норвежців Standard Drilling замовила її будівництво на сінгапурській корабельні Keppel за 179 млн доларів.

Однак у «Нафтогазі» запевняли, що провели тендер на купівлю бурової у жовтні 2011 року та обрали продавцем Ризьку корабельню із пропозицією 400 млн доларів. Самі ж латвійці стверджували, що купили її за 393,3 млн у посередника.

Планувалося, що до кінця 2013 року на шельфі Чорного моря мали з’явитися чотири високотехнологічні бурові платформи. Дві з них замість індексу навіть отримали назви — СПБУ «Петро Годованець» (В312) та «Україна» (В319).

Вони перебували у територіальних водах України на Одеському газовому родовищі за 100 кілометрів від материка. Однак у березні 2014 року їх захопили російські військові зі 104 полку ВДВ російської армії.

У грудні 2015 року бурові платформи було переміщено на Голіцинське родовище біля узбережжя Криму.

Також стало відомо, що агресор вимкнув транспондери (систему ідентифікації суден AIS, що передає габарити, курс та інші дані в радіоефір) і перетворив захоплені українські нафтогазові вежі на шельфі Чорного моря на військові об'єкти. На них встановили засоби радіотехнічної розвідки, які повністю контролювали рух українських морських портів.

А 1 лютого 2017 року з платформ навіть обстріляли український військовий транспортник Ан-26. На щастя, екіпаж літака не постраждав, і борт успішно приземлився в аеропорту свого призначення.