ISW про російський наступ на Бахмут — Сєвєродонецьк та Лисичанськ росіян нічому не навчили

Вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW) опублікував свій щоденний бюлетень, в якому на цей раз він приділяє особливу увагу російському наступу на Бахмут.

Головний висновок: російська армія так і нічого і не навчилася після попередніх штурмів, коли ціною великих втрат брали об'єкти дуже обмеженого стратегічного значення.

Окупаційна армія зазнає великих втрат, намагаючись захопити місто на Донеччині протягом майже шести місяців. За цей час російські підрозділи виснажилися і не досягли суттєвого просування. Це нагадує іхній наступ на Сєвєродонецьк та Лисичанськ у липні.

Значення цих міст було вкрай невелике, але ЗСУ змусили російську армію зосередити на цій ділянці великі сили, сковували їх там кілька тижнів, завдали їм великих втрат, а потім відійшли. Це стало кульмінацією російського наступу на Донбасі — в особливому, військовому значенні цього слова, що означає, що з цього моменту сили продовження наступу вичерпалися.

Такий результат можливий і в Бахмуті, вважають в ISW. Бахмут російські сили штурмують з травня, з величезними втратами опановують дрібні поселення навколо нього. Навіть якщо їм вдасться взяти саме місто, жодних оперативних вигод це не дасть.

Втрати, пов’язані з жорстокими і виснажливими боями навколо Бахмута, значно переважують будь-яку оперативну вигоду, яку росіяни можуть отримати від взяття міста. Наступальні операції поглинають значну частину наявної бойової потужності російської армії, потенційно сприяючи продовженню контрнаступу ЗСУ в інших місцях, — вважають експерти.

Можна зауважити, що в цьому аналізі ніяк не розкривається роль ПВК «Вагнера» та амбіції її творця Євгена Пригожина. Як відомо з багатьох джерел (і в інших частинах бюлетеня про це теж згадується), під Бахмутом діють переважно найманці цієї організації, у тому числі випущені з в’язниць задля цього кримінальники. Ступінь підзвітності цих формувань російському армійському командуванню невідомий.