НАТО чи ЄС — соціологи розповіли про пріоритети українців

Хоча абсолютна більшість українців підтримують вступ і в ЄС, і в НАТО (і ці процеси є пов’язаними та паралельними для України), проте все одно українці формують уявлення, що є більш пріоритетним наразі для країни.

Про це свідчать результати опитування Київського інститут соціології (КМІС).

Так, 54% українців вважають, що наразі більший пріоритет — членство в НАТО. Віддають перевагу членству в ЄС — 24% (решта респондентів або відповіли «ні те, ні інше» або не змогли взагалі відповісти). При цьому у всіх регіонах більше тих, хто віддає перевагу НАТО перед ЄС.

За результатами попередніх опитувань КМІС 82% респондентів погоджуються, що майбутнє України як процвітаючої вільної країни залежить від того, чи вона стане членом ЄС (лютий 2023 року). Водночас 92% українців хотіли б, щоб Україна стала членом ЄС, а 89% - членом НАТО (травень 2023 року). Тобто наразі у суспільстві склався консенсус щодо підтримки європейської і євроатлантичної інтеграції.

Проте потрібно враховувати, що мотиви підтримки вступу до ЄС можуть відрізнятися серед різних українців.

КМІС під час опитування ставив респондентам запитання «Членство України в Європейському Союзі має найбільше значення для…» і пропонував на вибір п’ять різних мотивів. Респонденти мали обрати з них три і називати в порядку важливості.

Два головних мотиви — забезпечення довгострокової безпеки (59% респондентів зараховують до топ-3 мотивів) і економічні перспективи (57%). Утім, інші мотиви також обрали досить багато респондентів: майбутнє української демократії (44%, зокрема, кожен п’ятий вважає цей мотив найважливішим), забезпечення верховенства права (45%), міжнародне визнання місця України в Європи (41%).

У всіх регіонах України насамперед українці говорять про безпекові та економічні мотиви підтримки євроінтеграції. Проти і інші фактори у всіх регіонах відіграють високу важливість.

Опитування відбулося 29 вересня-9 жовтня 2023 року. КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» за допомогою телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Опитано 1 тис. 10 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, які контролюються урядом.