Ракурсhttps://racurs.ua/
У Європарламенті задумалися про зупинення статусу кандидата на членство в ЄС для Грузії
У Європарламенті задумалися про зупинення статусу кандидата на членство в ЄС для Грузії
https://racurs.ua/ua/n195094-u-ievroparlamenti-zadumalysya-pro-zupynennya-statusa-kandydata-na-chlenstvo-v-ies-dlya-gruziyi.htmlРакурсПонад 30 євродепутатів вимагають призупинити статус кандидата у ЄС для Грузії на тлі протестів через закон про іноагентів.
.
Депутати надіслали відповідний лист главі дипломатії Європейського Союзу Жозепу Боррелю. У ньому вони заявляють, що «триваюча недемократична поведінка грузинської влади, зокрема її агресивність у просуванні „російського“ закону про іноземних агентів, глушіння і застосування сили проти мирних демонстрантів, перейшла всі межі».
На їхню думку, поведінка керівної партії «Грузинська мрія» повністю суперечить зобов’язанням, які вона взяла на себе як країна-кандидат в члени ЄС.
Раніше юридичний комітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт про «іноагентів». Через це у Тбілісі відбулися протести. Sova. news пише, що на вулиці вийшли тисячі протестувальників з антиросійськими та проєвропейськими закликами. На плакатах мітингувальників були гасла «Ні російському закону! Так — Європі», «Ми — не Грузія, ми — Сакартвело» та «Ні кроку назад в СРСР».
Третє голосування за законопроект відбудеться у середині травня.
Історія питання
З 2018 року, після затвердження нової редакції конституції, Грузія є парламентською республікою. Отже повноваження її президента, на даний момент це Саломе Зурабішвілі, суттєво обмежені.
Правляча партія в країні — «Грузинська мрія» — вважається проросійською, і її члени неодноразово неоднозначно висловлювалися про війну в Україні.
Першу спробу ухвалити закон «Про прозорість іноземного впливу» (закон про «іноагентів») партія «Грузинська мрія» зробила минулого року (ще до отримання країною статусу кандидата у члени ЄС). Законопроєкт передбачає, що організації, діяльність яких фінансується з-за кордону на 20% і більше, зобов’язані офіційно реєструватися як «іноземні агенти» у спеціальному реєстрі. За ухилення від реєстрації загрожує штраф.
Президентка Саломе Зурабішвілі назвала закон непотрібним і продиктованим Москвою, вона обіцяла накласти на нього вето у разі ухвалення.
У першому читанні законопроєкт було ухвалено 7 березня 2023-го. У відповідь не лише у Тбілісі, а й в інших містах відбулися багатотисячні акції протесту. У столиці люди вийшли до будівлі парламенту з плакатами «Ні законам росії», «У вас ніколи не вийде диктатура» та іншими.
Спецпризначенці для розгону демонстрантів застосовував водомети, гумові кулі та сльозогінний газ, у відповідь летіли «коктейлі Молотова» та зводилися барикади.
США та Євросоюз уже тоді жорстко висловилися щодо ситуації. Під тиском Заходу та протестувальників грузинський парламент провалив закон у другому читанні. Зурабішвілі сказала, що це успіх демонстрантів: «Хочу привітати суспільство з першим успіхом. Пишаюся людьми, які змусили почути себе».
Однак на початку квітня 2024-го «Грузинська мрія» шокувала суспільство, оголосивши, що закон про «іноагентів» буде ініційовано повторно. При цьому в партії чомусь були переконані, що цього разу не буде опору суспільства. Закон внесли до парламенту з тим самим текстом, єдина відмінність полягала в тому, що замість терміна «агент іноземного впливу» буде термін «організація, яка представляє інтереси іноземної держави».