На саміті ЄС узгодили кандидатів на ключові посади — хто ці люди

Лідери Європейського союзу узгодили кандидатів на ключові посади.

На саміті ЄС затвердили кандидатуру Урсули фон дер Ляєн для призначення на посаду президентки Єврокомісії на другий термін.

Також там затвердили колишнього прем'єра Португалії Антоніу Кошта на посаду президента Євроради, а нинішню прем'єрку Естонії Каю Каллас — Високого представника ЄС з безпекової та зовнішньої політики.

У повідомленні, опублікованому на X, обраний президент Європейської ради Антоніу Коста підтвердив, що він обійме свою нову посаду 1 грудня, коли закінчиться термін повноважень чинного президента Шарля Мішеля.

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила в ефірі X, що угода про найвищі посади, укладена Європейською народною партією, соціалістами та лібералами, «невірна за методом і змістом».

Мелоні утрималася при голосуванні щодо Урсули фон дер Ляєн і проголосувала проти Антоніо Коста та Каї Каллас. Італійський лідер сказала, що проголосувала таким чином «з поваги до громадян і вказівок, які надійшли від цих громадян під час виборів».

Віктор Орбан розділив голоси щодо пакету найвищих посад. Він проголосував проти другого терміну Урсули фон дер Ляйєн, утримався при голосуванні за Каю Каллас на посаду верховного представника ЄС із зовнішньої політики та проголосував за призначення Антоніу Коста на посаду президента Європейської ради.

Посада фон дер Ляєн є політично найвпливовішою у ЄС.

Європейська комісія є виконавчим органом блоку та ініціатором нового законодавства. Вона може подавати до суду на своїх держав-членів, укладати торговельні угоди і контролювати бюджет вартістю два трильйони євро, маючи значну свободу в тому, як розподілити та затримати цю готівку.

Німкені фон дер Ляєн вдалося збільшити бюджет Європейської комісії після того, як лідери ЄС вирішили, що установа повинна відповідати за кошти на відновлення після пандемії COVID-19.

І є всі підстави, що вона буде однією з провідних фігур на континенті в майбутньому, оскільки Європа стикається з чимось на зразок вакууму влади.

Очікується, що вплив президента Франції Емманюеля Макрона послабиться внаслідок парламентських виборів у Франції в липні та, ймовірно, йому дуже важко буде керувати країною та проблематично ухвалювати важливі рішення до закінчення терміну його повноважень у 2027 році.

Канцлера Німеччини Олафа Шольца, припускають експерти, швидше за все теж не переоберуть наступного року, тож на плечі фон дер Ляєн впаде непросте завдання бути оплотом проти зростаючих популістських сил як всередині, так і за межами блоку.

Проте країни-сусіди мають радіти її присутності, особливо Україна.

Урсула фон дер Ляєн послідовно відстоювала підтримку Києва, навіть коли «втома від України» проявлялася у деяких куточках блоку. Вона відіграла важливу роль у забезпеченні статусу кандидата (також Грузії та Молдови), а також у нещодавньому відкритті переговорів про вступ, і була настільки ж впливовою у забезпеченні довгострокового фінансування для України.

Хоч протягом наступних пʼяти років може і не статися жодного приєднання нових членів до ЄС, фон дер Ляєн точно заклала основу для розширення блоку після її відходу від своїх обовʼязків.

Антоніу Кошта подобається більшості, якщо не всім іншим главам держав і урядів ЄС. Він добре володіє англійською та французькою мовами, має великий політичний досвід, і кажуть, у свої 62 роки навряд чи буде таким шалено амбіційним, як його молодий попередник Шарль Мішель.

Кошту, ймовірно, розглядає цю свою посаду як свій останній внесок у велику політику. Він також користується широкою повагою на «Глобальному Півдні», а оскільки його батько має напівгоанське, напівмозамбіцьке походження, Кошта стане першим в історії керівником установи ЄС, який не є білим.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у той час, як Антоніу Кошта був прем'єр-міністром Португалії, ця країна, розташована на самому краю європеського континету, надала Києву 250 мільйонів євро фінансової підтримки.

Однак до Кошта є певні питання, зокрема щодо звинуваченнь його помічників в участі у сумнівних інвестиційних угодах для проєктів екологічного водню.

Свою причетність Кошта заперечив, але сказав, що подає у відставку, бо діяльність прем'єра «несумісна з підозрою в будь-якому злочинному діянні».

Попри зупинку розслідування ситуація до кінця не зʼясована.

Виникали й питання, наскільки насправді Кошта є свідомим прихильником підтримки України в її стримуванні російської агресії.

Однак його прихильники кажуть, що він має чудові стосунки із Зеленським, не в останню чергу через значну українську діаспору в Португалії.

Також ця країна, на відміну від інших південних держав ЄС, таких як Італія та Іспанія, завжди підтримувала санкції Росії та подальше розширення блоку.

Естонка Кая Каллас у цьому списку — яструб, настільки хижий щодо Росії, що Москва оголосила її в розшук.

Глибока неприязнь Каллас до Кремля зробила її, принаймні в очах західних країн-членів, непридатною для посади генерального секретаря НАТО, на яку вона також балотувалася.

Дехто висловлює сумнів, що Каллас вдасться керувати дипломатичним корпусом ЄС, зважаючи на відвертий характер.

Останніми місяцями вона пом’якшила свій тон, особливо з огляду на майбутню роботу, але з іншого боку, і Жозеп Боррель часто потрапляв у халепу, відходячи від загальної лінії та висловлюючи думки, які більше відображали його рідну Іспанію, ніж Брюссель, зокрема щодо війни в Газі та критики Ізраїлю.