Оптимізм заохочує здорові звички — учені

Оптимізм може заохочувати здорові звички. Це встановила група американських учених, які дослідили особистісні характеристики, що допомагають людям справлятися з тривалими стресами, такими як пандемія коронавірусу.

Про це повідомляє прес-служба Сиракузького університету (США).

Ми досліджували оптимізм, оскільки він мотивує до дії. Оскільки оптимісти позитивно ставляться до стресових ситуацій, вони з більшою ймовірністю безпосередньо вирішуватимуть проблему або намагатимуться пристосуватися, коли ситуація неконтрольована, — зазначають дослідники.

Учені використали дані дослідження «Здоров'я та вихід на пенсію» — масштабного дослідження, в якому взяла участь національна репрезентативна вибірка американців віком від 50 років і старше:

• у 2016 році учасники дослідження відповідали на запитання, які оцінювали їхній рівень оптимізму, наприклад, «У непевні часи я зазвичай очікую кращого», і песимізму, наприклад, «Я майже ніколи не очікую, що все піде по-моєму»;
• під час пандемії COVID-19 (з березня по травень 2020 року) респонденти відповідали на запитання про поведінку, пов’язану зі здоров’ям, яка збільшує або зменшує ризик передачі COVID, зокрема про частоту використання масок, звички в подорожах та ймовірність залишатися вдома.

Учені використали ці дані, щоб дослідити, як мислення людей вплинуло на їхній психологічний та фізичний стан у складні часи.

Вони виявили, що більший оптимізм сприяє стійкості та благополуччю, коли люди стикаються зі стресами, такими як пандемія, тоді як менший песимізм пов’язаний із безпечнішою поведінкою щодо здоров’я, — зазначає прес-служба вишу.

Зазначається, що і оптимізм, і песимізм мали незалежні асоціації з психологічним благополуччям:

• люди, які є більш оптимістичними і менш песимістичними, менше хвилювалися, менше відчували стрес і самотність і були більш стійкими. Частково це було пов’язано з тим, що ці люди займалися більшою фізичною активністю і відчували більшу соціальну підтримку та меншу напругу від своїх стосунків;
• коли мова йшла про поведінку, пов’язану з COVID/здоров'ям, песимізм відігравав значну роль, а оптимізм — ні. Іншими словами, люди з менш песимістичним мисленням (але не з більш оптимістичним), які мають слабші негативні очікування, були схильні до менш ризикованої поведінки, наприклад, подорожей, і більше займалися вдома, починаючи від перегляду телевізора і закінчуючи садівництвом і медитацією;
• люди з нижчим рівнем песимізму згадували, що змінили свою поведінку, щоб адаптуватися до ситуації, частіше зустрічалися з людьми в Zoom і займалися спортом удома (замість того, щоб ходити в спортзал і зустрічатися з людьми особисто). Саме ці зміни в поведінці, як-от більше фізичних вправ, частково сприяли покращенню самопочуття людей.

Загалом, звичайний оптимізм/песимізм полягає не в тому, що людина думає, що вона не захворіє, або що вона захворіє з більшою ймовірністю (порівняно з іншими), а в тому, що вона знає реальність і все одно думає, що все врешті-решт налагодиться, — наголошують учені. — Таке позитивне мислення допомагає людям вирішувати проблеми і справлятися з ними. Зрештою, якщо ви думаєте, що нічого не вийде, навіщо взагалі намагатися?

Учені зазначають, що ще до пандемії існували докази того, що оптимістично налаштовані люди добре справляються з багатьма ситуаціями.

Хоча потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти чому, наше дослідження показало, що оптимісти краще справляються навіть з новими труднощами, — резюмують дослідники. — Отже, розвиток оптимізму та вміння гнучко справлятися з труднощами може допомогти зберегти та покращити психічне здоров’я в різних ситуаціях.