Сучасні яблука є результатом непростого процесу — учені

Яблука не є результатом простого процесу одомашнення. Натомість вони еволюціонували завдяки постійній взаємодії з дикими видами, що залишило тривалий слід у їхній ДНК. Різні типи яблук пройшли різні еволюційні шляхи.

Це встановило дослідження учених з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі (ОАЄ), повідомляє прес-служба вишу.

В межах дослідження учені порівняли культивовані яблука з їхніми дикими родичами з Європи та Азії. Виявилося, що:

• в міру поширення яблук по різних регіонах вони неодноразово обмінювалися ознаками з дикими деревами;
• ці взаємодії відіграли ключову роль у формуванні таких основних характеристик, як смак, стійкість до хвороб та пристосованість до різних середовищ;
• різні типи яблук, включаючи десертні та сидрові сорти, пройшли різні еволюційні шляхи, що підкреслює складність та різноманітність навіть у межах однієї культури.

Яблука є результатом тривалих і безперервних взаємовідносин між культивованими деревами та їхніми дикими родичами, — зазначають учені. — Цей постійний обмін допоміг зберегти їхню різноманітність та стійкість з плином часу.

Результати дослідження також показують, що:

• дикі яблуні — це не лише частина минулого, вони залишаються надзвичайно важливим ресурсом для майбутнього;
• дикі популяції містять цінні генетичні ознаки, які можуть допомогти вченим і фермерам вивести нові сорти яблук, здатні краще протистояти хворобам та змінам клімату.

Інші фруктові дерева, можливо, пройшли подібний еволюційний шлях, покладаючись на обмін генетичним матеріалом із дикими родичами, щоб вижити та процвітати, — наголошується у статті.

Тож учені наголошують на важливості захисту популяцій диких фруктових дерев та використання їх генетичного різноманіття для підтримки більш стійкого сільського господарства в майбутньому.