Страх і ненависть в американській політиці. Наскільки ризиковано бути політиком в наддержаві?

У січні невідомий почав залишати погрози в голосових скриньках членів американського конгресу:

Я хочу бачити, як їм переріжуть горло від вуха до вуха.

Інший абонент залишив сенатору США відверту погрозу:

Я вб’ю тебе, і я почну з твоїх дітей.

Генеральний прокурор одного зі штатів отримав послання з трьох слів:

Бах, бах, бах.

Розслідування The New York Times вивчило сотні записів, отриманих через запити згідно із законом про свободу інформації, судові документи та журнали правоохоронних органів. Воно виявило, що за дворічний період — з 2024 року до серпня цього року — тисячі насильницьких погроз заполонили життя посадовців у безпрецедентний спосіб.

Деякі погрози були розпливчастими; деякі — моторошно конкретними. Вони обіцяли тортури, ножові поранення, зґвалтування та вбивство. Вони були спрямовані як на республіканців, так і на демократів, а також на різних посадовців — від окружних клерків до сенаторів США. Вони цілили в подружжя, батьків, братів і сестер та дітей.

Щонайменше 44 губернатори, а також їхні співробітники та родини зазнали насильницьких погроз за останні два роки, виявило розслідування. Це також стосується щонайменше 70 зі 100 сенаторів країни та щонайменше 185 членів Палати представників — майже половини складу. Понад половина державних секретарів штатів країни, більшість із яких є головними виборними чиновниками своїх штатів, отримували погрози насильством.

Цю нову норму також можна виміряти у витрачених доларах. У виборчому циклі 2017−2018 років кандидати на федеральні посади витратили приблизно 6 млн доларів на безпекові потреби, згідно із записами про фінансування кампаній. У поточному проміжному циклі кандидати вже витратили щонайменше 25 млн доларів до 1 серпня, а фінальний спринт загальних виборів ще попереду. Це не враховує сум, що їх чимало посадовців витрачають із власних кишень.

Загалом погрози, підраховані The Times, ймовірно, занижені: закони штатів і політики комунікації забороняють багатьом установам розкривати питання безпеки. Багато членів Конгресу приватно повідомляли, що важко уявити якусь установу на Капітолійському пагорбі, яка не зазнала насильницької погрози за це десятиліття.

«Це просто не варте того»

Протягом значної частини своєї політичної кар'єри Марджорі Тейлор Грін, колишня член Палати представників від Республіканської партії з Джорджії, встрявала в найзапекліші політичні битви. Її ліберальні супротивники казали, що вона свідомо шукала суперечок, щоб підвищити свій рейтинг. Але її стрімке піднесення мало свою ціну.

Те, що почалося як потік погроз переважно зліва, переросло в загрозу також і справа після розриву Грін із президентом Трампом минулої осені.

Голоси, що звучали як демони, казали, що хочуть виколупати мені мозок викруткою, або інші дзвінки, де казали, що хочуть розбити мені голову об бордюр.

Суперечка Грін із президентом США здебільшого точилася навколо Джеффрі Епштейна, сексуального хижака, який зрештою нібито наклав на себе руки у в’язниці. Як і багато представників крайніх правих, Грін агітувала за оприлюднення урядових файлів, що стосувалися Епштейна. Потім, коли уряд Трампа відмовився це зробити, вона почала агітувати безпосередньо проти президента, до якого колись підлещувалася.

Її розчарування зросло після того, як Трамп повів країну на війну проти Ірану. Вона вважала, що його тарифна політика та скорочення медичних субсидій шкодять її виборцям у сільській місцевості північно-західної Джорджії і вони зневажають його обіцянку ставити «Америку понад усе».

Її переломний момент настав після того, як президент США назвав її «зрадницею». Серед потоку погроз, що послідували, одна вирізнялася. Вона була спрямована на її сина.

Саме вона турбує мене на глибинному рівні, — сказала Грін.

Грін звернулася до Трампа, сподіваючись на співчуття від президента США, якого вона підтримувала впродовж років. Вона переслала йому копії погроз, сподіваючись, що побачивши погрози її родині, він пом’якшить атаки.

Грін отримала від президента відповідь із п’яти слів:

Твоя провина, ти це заслужила.

Через кілька тижнів Грін оголосила про вихід із Конгресу.

Я подивилася на ризики і винагороду, — сказала вона. — І я не дозволю так із собою поводитися і не дозволю, щоб життю моїх дітей загрожували.

Речник Білого дому Девіс Інгл не заперечив змісту повідомлення Трампа, але сказав, що президент США засуджує політичне насильство.

Губернатор Тім Волз, демократ із Міннесоти, також майже пішов.

Його заполонили насильницькі погрози після того, як Камала Гарріс, тоді віце-президентка, обрала його своїм напарником у 2024 році. Але саме вбивство двох близьких друзів — колишньої спікерки Палати представників Міннесоти Мелісси Хортман та її чоловіка Марка в червні 2025 року — змусило Волза засумніватися у своїй рішучості продовжувати:

Після цього я більше не хотів виконувати цю роботу. Не лише через страх чи щось таке, а через радість від служіння суспільству, радість від спілкування з Меліссою Хортман — і те, як це було відібрано.

Трагедія також змінила повсякденне життя Волза. Його команда безпеки перебувала в підвищеній готовності. Він почувався безпорадним, не маючи змоги захистити законодавців штату, які почувалися незахищеними й у небезпеці після втрати одного зі своїх.

У нас законодавчий орган працює на неповній ставці, — сказав Волз. — Ці люди повертаються додому, викладають у школі, керують бізнесом, вони стоматологи, медсестри. Як ти зможеш їх супроводжувати протягом дев’яти місяців, коли їх тут немає?

Колишня аналітик ЦРУ та чиновниця Міністерства оборони, сенаторка Елісса Слоткін була навчена працювати з різними «середовищами загроз».

Її родина — ні. Тож коли політичні вороги почали цілитися в її рідних, зокрема в хворого батька, Слоткін не могла захистити їх від тягаря, якого вони не просили.

Минулого листопада Слоткін, демократка з Мічигану, разом із п’ятьма іншими з’явилася у відео, де казала американським солдатам, що вони не зобов’язані виконувати незаконні накази.

Це повідомлення розлютило Трампа, який назвав його «провокативною поведінкою зрадників» і «такою, що карається смертю». Консерватори охрестили цих законодавців «підбурювальною шісткою». Погрози полилися рікою — особливо до Слоткін, тієї, хто опублікувала відео в соціальній мережі X.

Поліція Капітолію призначила цілодобові зміни для її захисту. Чого вони не могли запобігти: дім її батьків став об'єктом свотингу посеред ночі. Її батько, якому тоді був 81 рік, помирав від раку, коли хтось зателефонував до місцевої поліції з фальшивим повідомленням, що чоловік убиває свою дружину за адресою подружжя:

Мій тато, в останній місяць свого життя, мусить відчиняти двері поліції, якій сказали, що він убиває свою дружину в будинку.

Джерело: The New York Times