

Археологи виявили скелет «свідка неолітичної революції» у Європі
https://racurs.ua/ua/n217445-arheology-vyyavyly-skelet-svidka-neolitychnoyi-revoluciyi-u-ievropi.htmlРакурсУчені виявили на данському острові острові Сеєро бездоганно збережний скелет чоловіка, котрий жив близько 6 тис. років тому і став свідком настання у Європі неолітичної революції (переходу людства від привласнювального типу господарства, такого як мисливство, до відтворювального, такого як землеробство).
Ця людна пережила впровадження сільського господарства та адаптувала свій раціон до змін, що надає ученим унікальну «розповідь очевидця» однієї з найважливіших технологічних революцій людства, повідомляє видання Phys.org з посиланням на статтю в Antiquity.

Зазначається, що цей чоловік, тепер відомий як «Людина з Рьодхальса», був одним із корінних мисливців-збирачів, які мешкали на острові та жили за рахунок риболовлі, полювання на морських ссавців та збирання морських ресурсів, таких як молюски.
Однак його життя незворотно змінилося з приходом неолітичних землеробів з півдня.
Здається, що мисливці-збирачі раптово зникли з археологічних даних саме в той момент, коли з’явилися перші землероби, — зазначають дослідники. — Як це було — пережити такий знаменний, незворотний перехід, спостерігаючи, як архіпелаг, де століттями твої предки жили рибальством, змінився внаслідок приходу нової групи людей?
Щоб розкрити, як на 40-річне життя «Людини з Рьодхальса» вплинуло прибуття неолітичних фермерів, дослідницька група використала радіовуглецеві дати, стародавню ДНК та ізотопний аналіз:
- радіовуглецеве датування вказує на те, що він жив значно пізніше за час появи землеробства на сусідній Зеландії, приблизно у 3900 р. до н. е., але стародавня ДНК свідчить, що його походження було повністю місцевим (типовий західноєвропейський мисливець-збирач);
- ізотопний аналіз показав, що він споживав значно більше наземної їжі, ніж інші мисливці-збирачі, а його поховання має більше схожості з похованнями ранньонеолітичних землеробів, ніж з похованнями мисливців-збирачів пізнього мезоліту. Це свідчить про те, що «Людина з Рьодхалса» регулярно взаємодіяла із землеробами;
- ізотопні дані свідчать, що в дитинстві він значно більше покладався на морські ресурси. Хоча він так і не відмовився від морської їжі, у підлітковому та дорослому віці він споживав значно більше наземних ресурсів, що свідчить про те, що він належав до першого покоління мисливців-збирачів, які жили поряд із новоприбулими землеробами.
Це робить «Людину з Рьодхальса» безпосереднім свідком і, можливо, учасником неолітичної революції з точки зору мезолітичних мисливців-збирачів.
Це лише історія однієї людини та лише одного покоління, — наголошують дослідники, — але дані про поведінку, які тепер доступні завдяки поєднанню аналізу стародавньої ДНК, відбору проб з високою роздільною здатністю та мультиізотопної екології, дають нам надію, що ми зрештою зрозуміємо вибір або долю будь-яких дітей та онуків «Людини з Рьодхальса».
Таким чином, учені утримали унікальну можливість поглянути на зародження землеробства очима конкретної людини, яка на власному досвіді пережила кінець мезоліту.
«Людина з Рьодхальса — це надзвичайно рідкісна знахідка: повний скелет людини, яка була очевидцем однієї з найфундаментальніших трансформацій у доісторичному періоді — переходу від збиральництва до землеробства, — підсумовують дослідники. — Він не повністю прийняв спосіб життя землеробів і не втік від них, а перейняв деякі елементи їхньої культури, зберігаючи при цьому спосіб життя своїх корінних предків.
Джерело: Phys.org
