Судову реформу знову готують без суддів — екс-голова ВРЮ Колесниченко

Про це суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колесниченко пише в статті, опублікованій в останньому номері газети «2000».

«Історія реформування судів в Україні — це, скоріше, літопис реалізації верхівкою влади впливу на суд», — зазначає він.

«На жаль, ні президент України, ні Верховна Рада України навіть сьогодні, після кривавої жертви, яку принесла країна, не хочуть миритися з церемоніальною роллю в питанні призначення та обрання суддів на посади. У пресі пишуть про продовження практики проведення співбесід в Адміністрації президента України з кандидатами на посади суддів. Ми бачимо принизливі „розборки“ з суддями в стінах парламенту», — йдеться в статті.

За словами екс-голови ВРЮ, залежність і неповноцінність української судової системи чи не в повній мірі позначилися при розгляді так званих соціальних спорів (про пенсійне забезпечення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, дітей війни тощо). «Ми бачили й упереджене тлумачення владою конкуруючих норм законодавства лише на користь держави, і штучне гальмування розгляду в судах цієї категорії справ, і спроби вплинути на непокірних суддів, а також ігри з законодавством щодо зміни судів, які будуть уповноважені розглядати цю категорію спорів», — пише Колесниченко.

На його думку, сьогодні в України немає іншого виходу, ніж змінити процедури настільки, щоб вплив політичних органів на суддів було мінімізовано, а кар’єра судді припинила бути залежною від політиків.

Колесниченко нагадав, що судді завжди намагалися бути активними учасниками процесів реформування судової системи (входили до складу всіх робочих груп, Конституційної асамблеї, брали участь у численних форумах і симпозіумах), але не були почуті тими, від кого залежало остаточне ухвалення рішень.

«Прикро, що жоден з тих чиновників, хто мав можливість реалізувати зміни, не взявся реформувати систему так, щоб це принесло користь не тільки для якоїсь із політичних груп, а в інтересах всього суспільства!», — констатує суддя.

Найдоцільнішим Колесніченко вважає передати питання відбору, призначення, звільнення та відповідальності суддів, надання згоди на арешт або усунення від посади винятково Вищій раді юстиції (ВРЮ). «Слід, нарешті, виконати вповні рекомендації Венеціанської комісії щодо створення Вищої ради юстиції як єдиного органу суддівського управління, шо працює на постійній основі, більшість у складі якого формуватимуть судді, обрані самими суддями», — вважає він.

Колишній голова ВРЮ переконаний, що саме цей орган зможе повною мірою реалізувати державну політику в сфері формування високопрофесійного суддівського корпусу (за допомогою трьох комісій: дисциплінарної, з підбору суддів та з питань кар’єри суддів).

Колесниченко зазначає, що нинішній процес реформування системи правосуддя явно не стає винятком, бо до складу робочих груп Ради з питань судової реформи, створеної 27 жовтня 2014 року указом президента, долучили тільки п’ятьох суддів, решта (24) — юристи, адвокати, експерти, тобто судді знову опинилися в меншості.

Колесниченко також закликав усіх досвідчених суддів, незважаючи на божевільну критику і тиск, ще раз стати активними учасниками змін у нашій країні. «Сьогодні у нас ще є унікальний шанс створити справді незалежну судову систему з чесними, неупередженими і висококваліфікованими суддями, проте для реалізації якісних змін, як завжди в нашій країні, потрібне лише одне — реальна політична воля, а не бажання в черговий раз підкорити або принизити судову систему, зробити суддів залежними», — підкреслив екс-голова ВРЮ.